ЄВІ – це про науку

Я складала ЄВІ у червні 2024 року, вступаю до аспірантури Чорноморського національного університету імені Петра Могили, це Миколаїв. ЄВІ складала у Києві. Спойлер: ця практика неідеальна, але вона мені подобається.

Одразу розповім про те, що не сподобалось, бо цього власне менше. Що не сподобалось суттєво – це зміна правил гри під час гри. Ми спілкуємось з одногрупниками, частина яких вступає разом зі мною. Звісно, обмінювались враженнями. ЄВІ всі складали в різні дні. І якщо я, йдучи на іспит, вже знала, що мені треба набрати щонайменше 160 балів для того, аби претендувати на іспити до аспірантури, то, наприклад мій одногрупник дізнався про це за п’ять хвилин до іспиту. На мою думку, так не має бути. Хлопець готувався, розраховуючи на 150 прохідних балів, а перед самим іспитом дізнається, що має отримати 160. Він зрештою склав іспит краще з усіх, але змінювати правила ось так, посеред вступної кампанії – це дуже погано, як на мене. 

Міністерство освіти і науки – це структура, яка б мала працювати системно і мислення мало б бути стратегічним щодо умов вступу. Я цілком і повністю підтримую обмеження заради того, аби в науку йшли саме за наукою, а не відстрочкою армії, але це варто було б продумати заздалегідь.

Ще один момент, який мені не сподобався і про який я дізналась вже у серпні, коли подавала документи – вступники, які склали ЄВІ у 2023 році, можуть вступати з прохідним балом 130. Так, ми зі 160, а ті, хто здавав роком раніше, 130. Справедливість і рівність вийшли з чату.

Власне, з того, що критично не сподобалось, це все. Інше – більше позитиву, ніж негативу.

Так, я з тих людей, яким подобається ідея і єдиного вступного іспиту як прохідного, і власне сама організація іспиту. ЄВІ – наголошу – це лише така собі перепустка до основної сесії іспитів. Тобто після ЄВІ, де я набрала прохідний до аспірантури бал, я маю ще скласти вступні (у мене це історія та археологія). На мій погляд, це чудовий прохідний етап, на якому мають відсіятись ті, кому з наукою не однією дорогою. 

Я вже маю досвід навчання в аспірантурі: з 2010 до 2014 року. Дисертацію я тоді не захищала – те, що почалось 2013 року в Криму та Слов’янську й обернулось масштабною війною, зачепило мою родину, тому я не стала захищатись, просто закінчила аспірантуру. У мене був контракт, тому було легше – держава на мене не витрачалась. Але пригадую, що тоді були просто вступні іспити до вишу і все. Ось цей проміжний етап у вигляді ЄВІ, де дійсно всі рівні в усій країні, мені дуже подобається. 

ЄВІ складається з двох частин: тест на загальні навчальні компетенції та іноземна мова. Мову ми обирали, коли писали заяви на участь у ЄВІ. У мене – англійська. 

Загалом на ТЗНК відводять 75 хвилин, на іноземну мову – 45, але це умовно: ви можете перескакувати з одного завдання на інше, пробігтись по всім, подивитись, що легше, що скоріше, а де доведеться подумати. Я так і робила. Головне – як у комп’ютерній грі: зберегтись. Там є опція збереження відповіді на завдання. Якщо, приміром, відключили б світло, то незбережені варіанти відповіді пропадуть, а збережені відповідно, збережуться. На щастя, коли я складала іспит, не було повітряних тривог та відключень світла. Якби були, нас би відправили до укриття – перечекати тривогу. Іспити проводили у приміщеннях вищих навчальних закладів: у кожного в електронному кабінеті після реєстрації на іспит з’явилось місце і дата проведення іспиту. Кожен міг обрати місто, де йому зручно складати іспит – відповідно виш був у тому місті, яке зазначили під час реєстрації.

Про те, які саме завдання у ЄВІ і як вони поділені на блоки, можна почитати на порталі Центру оцінювання якості освіти – я на цьому не буду детально зупинятись. Але скажу, що мені дуже сподобався підбір запитань. Він дійсно демонструє здатність мислити логічно, розраховувати (були завдання на розрахунок процентів, причому нескладні, але вони потребували хоча б наявності цих вмінь і навичок), бачити причинно-наслідкові зв’язки. Для мене ось це бачення причинно-наслідкових зв’язків – особливо цінно в науці.

ТЗНК – це тест, який важко списати або скласти, не маючи дійсно навчальних компетентностей. Там неможливо просто підгледіти кудись і переписати. Два-три завдання – можливо, але навіть не третину. Тут має бути мислення, треба сидіти й думати. Тільки так. Наведу приклад. Завдання про чотирьох друзів, які прийшли в ресторан, а потім – до пункту прокату квадроциклів. У мене було таке завдання. Це те, що я добре пам’ятала, бо це займало час і потрібно було трошки порахувати і навіть помалювати (лист паперу і ручку для нотаток видають під час екзамену). Для кожного з друзів розписаний час обслуговування в ресторані та час очікування в черзі на оренду квадроцикла. А далі – запитання на кшталт: яким буде сумарний час обслуговування друзів, якщо вони будуть у такій черзі (далі – імена друзів), як зміниться час обслуговування, якщо в пункті прокату буде два співробітники, які можуть обслуговувати незалежно один від одного і т.д. До речі, помилку в результаті виявили саме в цьому складному завданні й всім зарахували максимальні бали.

Було завдання з аналізу врожайності: тут – розрахунки на відсотки: ви знаєте відсоток зміни врожайності – потрібно відповісти на питання, яким був врожай наступного року, якщо в попередньому становив стільки тонн. Здається, нескладно, правда? 

Складне висловлювання, в якому потрібно зрозуміти логіку і позначити правильну відповідь. Наприклад: 

Більшість студентів нашого факультету є кваліфікованими користувачами пакета комп’ютерної математики MathLab, а більшість із тих студентів, які є кваліфікованими користувачами пакета MathLab, є також кваліфікованими програмістами мовою Python.

Яке з наведених тверджень є логічним наслідком з інформації викладача?

А. Більшість студентів факультету одночасно є кваліфікованими користувачами пакета MathLab і кваліфікованими програмістами мовою Python.

Б. Кожен студент факультету є або кваліфікованим користувачем пакета MathLab, або кваліфікованими програмістом мовою Python.

В. Принаймні чверть студентів факультету є одночасно кваліфікованими користувачами пакета MathLab і кваліфікованими програмістами мовою Python.

Г. Принаймні чверть студентів факультету не є кваліфікованими програмістами мовою Python.

Також мені дуже сподобались завдання, де потрібно було вставити до висловлювання слово, яке максимально відповідає змісту речення. Тут також списати неможливо – потрібно мати відповідну ерудованість і словниковий запас. Наприклад: 

Нобелівську премію з літератури 2020 року присудили 77-річній американській поетці Луїзі Ґлюк «за її безпомилковий поетичний голос, який із суворою красою робить індивідуальне існування (1)_______________.

А. Банальним

Б. Екзальтованим

В. Універсальним

Г. Ірреальним

Неможливо це списати, правда? Останні два приклади, я взяла з прикладів МОН, які можна було знайти напередодні, але завдання на ЄВІ були дуже-дуже схожі. 

Мені здається, що для людей, які прагнуть займатись наукою, подібні завдання нескладні. Звісно, були й складніші, а хвилин за 40 іспиту втома вже давалась взнаки. Проте не скажу, щоб було просто критично складно. 

Що ж до англійської, то також завдання не були критично важкими. Лексика, знання граматики, розуміння текстів, знання того, які прийменники де пасують (мені здається, що це нарівні з граматикою взагалі основа англійської), — ось що, на мій погляд, було ключовим. Мені попались тексти класичною англійською, тобто не американська англійська, а саме британська. Потрібно було відповісти на питання, обрати правильні відповіді і т.д. Не було перевірок читання та вимови – потрібно було тільки відповісти на запитання вибором правильного варіанту відповіді. Звісно, можна припустити, що є шанс вгадати відповідь. Але не думаю, що так вийде на прохідний бал.

Складати іспит було комфортно. Невелика аудиторія десь на 20 осіб приблизно (чесно, не рахувала – було не до того, ледь не спізнилась). За 15 хвилин до початку іспиту двері закривали, але могли впустити тих, хто летів-запізнювався, доки іспит не почався. Охоронець дуже чемно оглядав речі. Особисті речі ми склали при вході – все дуже чемно, без жодних пригод. В аудиторії я була єдиною жінкою (інші були хлопці та чоловіки). Здається, в інших аудиторіях було приблизно те саме.

Всі комп’ютери, за якими ми сиділи, були «іменними»: поруч лежав папірець із моїм прізвищем, іменем та по батькові. Тобто я мала сидіти за конкретним місцем. Логін на вхід, невеликий інструктаж – і можна починати. В аудиторії було двоє викладачів-консультантів, які в разі технічних питань проконсультують, дадуть папірець, ручку та воду. Все дуже і дуже добре організовано, як на мене. 

Чесно: я не готувалась до іспитів просто взагалі. Не було часу і сил. Я розуміла, що мого рівня знань і англійської, і загальних компетентностей має вистачити. Так і сталось. Чесно кажучи, я взагалі не розумію, як можна підготуватись до ТЗНК, якщо не робити цього протягом всього життя. До англійської – можна: граматика, читання, слухання, – все те, чому навчають, коли вивчаєш мову. Але ТЗНК – це тест загальної ерудиції, загальних знань. Тут дуже допоможе системне читання книжок, аналіз подій, якісь життєві зацікавленості, які вас розвивають. Це не про вивчення значень розумних слів – це про вміння знайти рішення в ситуації, застосувати правильне значення слова, розуміти, що з цього з’являється. Можливо це і про вміння слухати та розуміти контекст. Цього не спишеш і за місяць-два чи навіть пів року точно не навчишся.

Свої бали додаю. Як для людини, яка не готувалась, здається, непогано. Готуюсь тепер до вступних до аспірантури. 

Бали за іспит