Український ліцей — серед 50 найкращих шкіл світу: фіналісти Global Schools Prize 2026
134 Ліцей імені Тараса Шевченка з Кропивницького увійшов до списку 50 найкращих шкіл світу за версією Global Schools Prize 2026 — нової міжнародної премії з призовим фондом у $1 млн.
Про це повідомили на сайті премії.
Премію заснувала Varkey Foundation — організація, відома також проведенням Global Teacher Prize. Її нова ініціатива фокусується не на окремих педагогах, а на школах як цілісних екосистемах, що змінюють підходи до навчання.
Цього року на премію подали понад 3000 заявок і номінацій з усього світу. Із них обрали 50 фіналістів. Усі вони отримали відзнаку Global Schools Prize Badge та приєдналися до міжнародної мережі шкіл для співпраці й обміну досвідом.
Український кейс: як гуманітарна школа стала STEM-лідером
Ліцей імені Тараса Шевченка у Кропивницькому — державна школа, де навчається 868 учнів віком від 6 до 17 років. Як розповідають на сайті премії, заклад має майже столітню історію і спочатку був класичною гімназією з сильними гуманітарними традиціями.
Близько десяти років тому команда ліцею побачила ризик: випускники можуть втрачати можливості в STEM-галузях. Але замість того, щоб змінити профіль, школа обрала інший шлях — створила міждисциплінарну модель, у якій STEM інтегрували в усі предмети, від мов і літератури до мистецтва.
Як зазначають організатори Global Schools Prize, це дозволило створити «справді унікальне навчальне середовище».
Результати — вимірювані: досягнення Ліцею імені Тараса Шевченка з Кропивницького
За даними премії:
- частка випускників, які обирають STEM-спеціальності, зросла з 11% до 36% за п’ять років,
- щонайменше вісім учнівських STEM-проєктів отримали національне та міжнародне визнання з 2019 року.
Ліцей офіційно визнаний лідером STEM-освіти Інститутом модернізації змісту освіти. Також це перша школа в Україні, яка організувала національний STEM-фестиваль — «STEM-Весна 2019», а у 2024 році провела Першу всеукраїнську науково-практичну конференцію зі STEM-освіти.
Окрема деталь, яку виокремлюють у премії: це єдина школа в Україні, де працюють одразу троє амбасадорів Scientix — європейської спільноти STEM-освіти.
Учнівські досягнення охоплюють міжнародний рівень
Серед них:
- перемоги в European STEM Discovery Weeks (2016, 2017),
- участь і нагороди в Europeana Low Code Feat 2022,
- перемога в Microsoft Do Your:Bit Challenge 2020 — з проєктом човна для очищення річок, надрукованого на 3D-принтері,
- фінал Unplastify Challenge від National Geographic.
Один із найбільш показових кейсів — участь у програмі Student Spaceflight Experiments Program: експеримент учнів ліцею вирушив на Міжнародну космічну станцію.
Інший — проєкт «WellBing Shelter», створений під час соціального хакатону в Італії. Це застосунок для підтримки ментального здоров’я, який виник як відповідь на досвід життя під час повітряних тривог.
Окремо в описі фіналіста наголошують на стійкості школи
Учні вирощують мікрозелень під звуки сирен, готують наукові експерименти в укриттях і продовжують навчання попри війну та наслідки пандемії COVID-19.
Як зазначають у Global Schools Prize, у разі перемоги ліцей планує створити інклюзивну STEM-лабораторію за зразком Future Classroom Lab у Брюсселі, запровадити стипендії для внутрішньо переміщених дітей і запустити мобільну STEM-лабораторію для сільських громад.
У описі фіналіста це формулюють так: школа «відбудовує майбутнє України через науку — один учень за раз».
Школи, які потрапили до топ-50: конкретні кейси з різних контекстів
Молдова — категорія Teacher Development
Державний заклад «Гімназія села Баурчі» — єдина школа, що обслуговує сільську гагаузьку громаду на півдні Молдови. Тут переосмислили сам принцип розвитку педагогів — і це нетипово для всієї освітньої системи регіону. Учителя оцінюють не за результатами учнів, а за внеском у професійне зростання колег.
У країні, де традиційно домінує ієрархічна модель управління, школа вибудувала горизонтальну культуру. Працює цілодобова «цифрова учительська» для обміну практиками, проводять фестиваль відкритих уроків Viva, Teacher!, а розвиток педагогів планують на п’ять років наперед із рівним доступом для всіх.
Це дає вимірювані результати. Частка часу, коли говорить учитель на уроці, зменшилася з 70% до 40%. Задоволеність учнів зросла з 50% до 86%, а результати з окремих предметів — на 12%.
Водночас у школі нульова плинність кадрів протягом 15 років — рідкісний показник для сільських громад Молдови.
Нігерія — категорія Inclusive Education
Школа FirstSteps працює в сільській громаді, де доступ до спеціальної освіти обмежений, а майже третина дітей має навчальні труднощі.
Її унікальність для країни — у створенні практичної моделі інклюзії там, де вона системно ще не розвинена.
Ключовим рішенням став власний інструмент IEPForge. Це ШІ-система, яка допомагає вчителям фіксувати спостереження, створювати індивідуальні освітні плани й працює навіть за умов слабкого інтернету.
У школі також облаштовані Peace Corners — простори для емоційної підтримки дітей, а замість покарань використовують відновні практики.
Результати помітні вже за короткий час: відвідуваність зросла на 18%, а понад 60% учнів демонструють прогрес у читанні та математиці за два семестри.
Палестина — категорія AI Transformation
Школа в Дженіні працює в умовах постійної нестабільності — з регулярними закриттями через військові події. Її унікальність у тому, що вона створила модель навчання, яка не залежить від фізичної присутності в класі.
Вчитель інформатики розробив власного ШІ-асистента арабською мовою, адаптованого під національну програму. Завдяки цьому учні можуть продовжувати навчання під час закриттів і працювати з матеріалом у власному темпі.
Діти використовують сучасні інструменти — Google Gemini, NotebookLM, Scratch — і водночас вчаться критично мислити: формулювати запити до ШІ, перевіряти відповіді та виявляти помилки й упередження.
Це вже дає результати. 70% учнів досягають базового рівня розуміння штучного інтелекту, 45% створюють власні проєкти, а рівень цифрової грамотності зріс на 40%.
Як обиратимуть переможців і коли оголосять результати
Відбір у Global Schools Prize відбувається у кілька етапів.
Спочатку формується довгий список і Toп 50 фіналістів. Далі журі визначає 10 переможців у категоріях — зокрема STEM, ШІ, інклюзія, мистецтво, розвиток учителів і освіта в складних умовах. Кожна з цих шкіл отримає по $50 000.
Після цього серед десяти оберуть одного глобального переможця, який отримає головний приз — $500 000 на масштабування свого підходу.
Оцінювання здійснює міжнародна Judging Academy — об’єднане журі експертів у сфері освіти, до якого входять освітяни, лідери галузі та учасники попередніх глобальних премій.
У найближчі тижні після оголошення Top 50 мають назвати короткий список із 10 шкіл-переможців у категоріях.
Фінальний результат оголосять 19 травня 2026 року в Лондоні під час Education World Forum — події, яка щороку збирає міністрів освіти та освітніх лідерів з усього світу.
Читайте також:
- Освіта
Премія імені Миколи Кікеця: у ВНУ нагородили кращих студентів факультету іноземної філології
- Історія
У Кропивницькому краєзнавцям вручили премії імені Володимира Ястребова
- Володимир
По 10 тисяч гривень за 200 балів: у Володимирі преміюватимуть кращих випускників
- Роздільна
До 10 тисяч гривень: Роздільнянська міськрада запроваджує премії для обдарованої молоді