Вийшов україномовний переклад мандрівних нарисів польського вченого-містифікатора Фердинанда Оссендовського

З'явився україномовний переклад мандрівних нарисів польського письменника, мандрівника, вченого-містифікатора Фердинанда Оссендовського.
Книга під назвою «Тінь похмурого Сходу: за кулісами російського життя» вийшла у Видавництві Руслана Халікова у Києві.
Переклад із польської зробив науковець із Рівного, релігієзнавець Віталій Щепанський.
У тексті йдеться про повсякденне життя росіян кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Мандрівник приділяє особливу увагу релігійним рухам та духовності жителів російської імперії.
Книга вийшла за підтримки громасдької організації «Центр дослідження релігії та кроскультурної взаємодії».
У присвяті до тексту вказано.
«На вшанування пам'яті всіх полеглих інтелектуалів російсько-української війни (2014 – ...). Нехай ця книга буде нагадуванням, проти кого ми воюємо».
Перша презентація дослідження відбулася у вересні у столичній книгарні «Є».
У жовтні, як повідомили у книгарні «Є», запланована презентація у Рівному.
У передмові до тексту автор вказує таке.
«Я не пишу історичних нарисів про Росію, ні царську, ні радянську. Я наводжу лише низку рис і тіней із життя та психології цього народу, а саме: таких, що лишилися за кадром дійсності. Тим часом вони проливають промінь світла на душу народу та формують план мислення про неї».
Читачі уже діляться відгуками про цей текст у соціальних мережах.
Одна із читачок пише.
«Тінь похмурого Сходу» – нагадування проти кого ми зараз воюємо. Болота – це антихристиянський світ по своїй природі, світ язичництва і темряви. Твір Булгакова «Мастер і Маргарита» теж про це свідчить. Відьми – каста населення на болотах. У 15 років молодих відьом «видавали заміж за біса» і з цього дня відьма починає вчитися літати. Відбувалося це завдяки спеціальній мазі. Згадується Маргарита Булгакова. Цей епізод – не фантазія автора, а реалії життя на болотах, які він описав у своєму художньому творі».
Текст незабаром можна буде придбати у рівненській книгарні «Є».
Випереджуючи можливі коментарі щодо популяризації цією новиною чогось російського, зазначимо, що такий текст дає змогу краще розуміти, проти чого ми воюємо у цій екзистенційній війні.
Будь-яке розуміння психології ворога може мати свою користь.