Державна служба якості освіти України працює над розробкою способів подолання освітніх втрат
Державна служба якості освіти працює над розробкою механізмів подобання освітніх втрат.
«Навчання дає учням певну підтримку, відчуття стабільності та безпеки, його збереження є гарантією сталого розвитку нашої країни. Сьогодні, попри складні воєнні умови, важливо підтримувати та намагатися підвищувати якість освіти школярів. Однак, в умовах війни діти потерпають від посттравматичного синдрому, відчувають зниження мотивації до пізнавальних процесів, а це, в свою чергу, призводить до втрат в освітньому процесі», – кажуть в Управлінні Державної служби якості освіти у Волинській області.
Така ситуація потребує оперативного реагування. Державна служба якості освіти України вивчає це питання і працює над розробленням шляхів їх подолання.
З цією метою Служба спільно з партнерами запровадили низку загальнодержавних моніторингів та моніторингових досліджень (вивчень).
А саме:
- Дослідження якості організації освітнього процесу у ЗЗСО в умовах війни (грудень 2022 – січень 2023);
- Моніторингове дослідження якості освітньої діяльності у ЗЗСО в умовах воєнного стану (травень – червень 2023);
- Загальнодержавне моніторингове дослідження організації освітнього процесу з викладання навчального предмету «Захист України» (березень поточного року);
- Загальнодержавне моніторингове дослідження щодо забезпечення рівного доступу до якісної дошкільної та позашкільної освіти (з 24 квітня по 5 травня 2023 року)
- Загальнодержавне моніторингове дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану для визначення та відстеження результатів навчання з української мови й математики учнів 6-х і 8-х класів. Проведення цього моніторингового дослідження розраховано на три етапи протягом 2023-2025 років, перший етап уже завершено.
Результати цих моніторингових досліджень продемонстрували, що наприкінці 2022 року третина учнів не мали постійного доступу до навчання, а вчителі засвідчили подвоєння рівня тривожності серед дітей унаслідок повномасштабної війни.
Основними причинами освітніх втрат є:
- зміна форми здобуття освіти,
- переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання,
- недостатня гнучкість в організації освітнього процесу та його нестабільні умови (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом),
- втрати в навчальному часі та у матеріально-технічному забезпеченні,
- зміни у психологічному стані учасників освітнього процесу.
Щоб отримати репрезентативні дані про освітні втрати, Державна служба якості освіти започаткувала щорічний моніторинг результатів навчання шляхом тестування учнів 6-х і 8-х класів з математики та української мови. Його результати показали, що:
- більшість учнів виконали тести на «середньому» рівні, це при тому, що завдань високого рівня складності не було;
- знання й уміння в учнівства є нестійкими і несистемними;
- із завданнями, над якими необхідно поміркувати або застосувати в конкретній життєвій ситуації, впоралася найменша кількість учнів;
- учні, які отримують зрозумілі пояснення навчального матеріалу та чіткі вимоги щодо виконання завдань, які вдома виконують домашні завдання, продемонстрували кращі результати.
На основі результатів проведених досліджень Державна служба якості освіти України виокремила ключові чинники, що призводять до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, у якості освіти, та розробила рекомендації для органів державної влади, громад і безпосередньо шкіл щодо подолання цих втрат. Результати дослідження знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Державної служби якості освіти України.
5 грудня Міністерство освіти і науки України та Український центр оцінювання якості освіти за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні презентували національні результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Узагальнення PISA-2022 також вказали на тенденцію спадання середньої успішності учнів з математичної, читацької та природничої компетентностей як в Україні, так і в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (OECР).
Основною причиною експерти називають освітні втрати, пов’язані з карантинними обмеженнями через пандемію COVID-19.
«Результати PISA збігаються з усіма моніторинговими дослідженнями, які провела Державна служба якості освіти в умовах воєнного стану. Тестування учнів 6-х і 8-х класів з математики та української мови показало, що школярі краще виконали завдання на знання, аніж на їх застосування та обмірковування. Хоч наші підлітки проходили тестування PISA не в найкращих умовах та стані, отримані результати знову-таки акцентують на тому, що держава й учитель найбільше уваги мають приділити саме компететнісному навчанню», – зазначив Руслан ГУРАК, Голова Державної служби якості освіти України, під час панельної дискусії в межах презентації результатів міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022.
Громадам, профільним державним органам слід сконцентрувати зусилля на розробленні комплексного плану подолання освітніх втрат. Важливо, щоб такий план включав заходи на всіх рівнях – від учителя та школи до системного – з чітко визначеними строками й показниками виконання. Подолання освітніх втрат неможливе і без відповідного ресурсного забезпечення.