Причини булінгу: результати досліджень у закладах освіти
Дослідження «Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року» провели у листопаді 2023 – січні 2024 року. Воно охопило 5576 учнів 5–9 класів віком 10–14 років з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій.
Про це повідомили на сайті Міністерства освіти і науки України.
Метою дослідження було виявити рівень поширеності булінгу серед школярів, його видів і причин, а також змін після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Також воно продемонструвало низку проблем, зокрема недостатню реакцію вчителів на випадки булінгу та потребу учнів у психологічній підтримці.
Поширеність явища булінгу:
- 51,3% опитаних учнів зазначили, що коли-небудь стикалися з булінгом: з них 55,9%, дівчат і 46,2% хлопців;
- 24,7% учнів стали мішенями булінгу з початку повномасштабного вторгнення;
- найчастіше булінг траплявся в Києві – 33,7% учнів. Загалом це більш поширене явище для міст, зокрема обласних центрів – 34,4%;
- у сільській місцевості 25,3% учнів заявили про булінг. У містах районного значення та інших містах — відповідно 25,8% і 24,1%;
- найрідше про випадки булінгу повідомляли учні східних – 18% та південних – 22% областей.
Серед різновидів булінгу:
- заклики товаришувати з певними друзями – 25,9%;
- поширення неправдивих чуток – 24,0%;
- отримування образливих онлайн-повідомлень – 21,4%;
- зверхні та принизливі відгуки про зовнішність – 21,8%;
- жарти або розповіді анекдотів так, щоб було зрозуміло, що це буцімто про мішень булінгу — 18,3%.
Основні приводи:
- зовнішність – 28,7%. Дівчата частіше, ніж хлопці заявляли про булінг на цій підставі: 35,2% проти 26,9%;
- особливості поведінки — надто активна, сором’язлива чи нерішуча, надто несхожа на інших тощо – 22,6%;
- світогляд, відмінний від думки інших – 21,5%;
- уподобання чи хобі – 18,7%;
- мовна ознака – 8,3% для російської мови та 6,9% для української мови.
59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу. Загалом найчастіше зверталися до батьків і вчителів. Дівчата частіше зверталися по допомогу, ніж хлопці: 62,4% проти 55,8%.
Зі збільшенням віку опитаних зменшується частота звернень по допомогу. Серед учнів 5 класів по допомогу зверталися 68,1%, серед 9 класів цей показник скорочується до 47,9%.
У 12,4% випадків — до школи викликали батьків і кривдника, і постраждалого. У 14,7% випадків — викликали або батьків кривдника, або батьків постраждалого. Найефективнішим методом виявилося залучення психолога – 68,4% випадків припинення або послаблення булінгу.
Водночас поєднання різних методів одночасно дало найліпші результати під час роботи з булінгом.
Залученість дорослих:
- 19,6% опитаних зазначили, що вчителі або інші дорослі зі школи, які були свідками цькування, не зробили нічого.
- 14,7% респондентів стикалися з ситуаціями, коли до булінгу були залучені батьки однокласників. Наприклад, хтось з батьків публічно висловлюється образливо про дитину або закликав її бойкотувати.