Як будуть навчатися діти у прифронтових областях
У фокусі уваги МОН — побудова й облаштування укриттів там, де безпекова ситуація це дозволяє.
Про це розповіла проєктна менеджерка «Школи офлайн» Надія Кузьмичова, пише «Освіторія Медіа».
Там вже створили методику оцінки ризиків для таких областей. За допомогою методики можна аналізувати дані про розташування шкіл, відстань від лінії фронту та кордонів з росією, білоруссю, придністровським регіоном, наявність укриттів, історію обстрілів та інші чинники. На основі аналізу кожній громаді присвоять один із п'яти рівнів ризику: непереборний, дуже високий, високий, помірний і задовільний. І саме це буде впливати на те, де можливе очне навчання, а де школи залишаться онлайн, а ще – як ефективно розподілити кошти на будівництво укриттів. До того ж вона враховує динаміку війни та дає змогу оперативно реагувати на зміни ситуації.
«Наприклад, у Харківській області є громади, де нічого не можна робити і треба евакуювати людей. А є громади на прифронтових територіях, які за рівнем ризику не відрізняються від громад центральної України. Тож там ремонтуємо, будуємо і облаштовуємо укриття. Іншими словами, створюємо умови для виходу дітей в офлайн», – зазначила Надія.
Однак у МОН зазначають: ніхто не буде примушувати батьків обирати між безпекою та соціалізацією. Це про можливість вибору для батьків як навчати дитину. Наприклад, у разі якщо в прифронтових регіонах в офлайн вийдуть школи, які працювали онлайн.
«Школа офлайн» – це комплексна політика Міністерства освіти і науки України, яка реалізується у співпраці з профільним віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим. Її мета — повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, — створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти. Зокрема, складовими нової політики стали перегляд мережі шкіл, навчання дитини за її місцем перебування та нові механізми навчання дітей на ТОТ.