Служба освітнього омбудсмена пропонує змінити терміни навчального року в Україні

Служба освітнього омбудсмена України ініціює суспільний діалог щодо можливості змінити терміни початку та завершення навчального року. Пропонується надати громадам право гнучко визначати ці терміни, враховуючи місцеві особливості та думку батьків і педагогів.

Про це повідомили на сайті освітнього омбудсмена.

Аналіз міжнародного досвіду показує, що в різних країнах тривалість навчального року становить від 160 до 200 днів, при цьому червень або серпень часто є повноцінними навчальними місяцями. Наукові дослідження свідчать про суттєві освітні втрати учнів під час тривалих літніх канікул, особливо серед дітей із сімей з низьким соціально-економічним статусом.

В Україні, враховуючи освітні втрати через COVID-19, війну та дистанційне навчання, пропонується розглянути можливість повноцінного навчання у червні чи серпні для всіх класів, крім випускних. Це дозволить зменшити освітні втрати, забезпечити нагляд за дітьми протягом літа та ефективніше розподілити навчальне навантаження.

Служба освітнього омбудсмена наголошує на необхідності проведення опитувань серед батьків та педагогів у кожній громаді для прийняття спільного рішення щодо термінів навчального року. Важливо, щоб ці рішення приймалися завчасно, до січня поточного року, щоб учасники освітнього процесу могли врахувати зміни у своїх планах.

Аргументи батьків та педагогів:

«Ми аналізували соціальні мережі та звернення щодо питання термінів початку навчального року  і виокремили аргументи «за» та «проти» скорочення літніх канікул і початку навчального року в серпні, які нам залишали батьки та педагоги», – повідомили на сайті.

Серед аргументів «за» початок навчального року влітку» або пізніше його завершення батьки та педагоги зазначають наступні:

• за три місяці діти забувають навчальний матеріал, тому це дозволило б зменшити освітні втрати знань та навичок і не витрачати багато часу на повторення попереднього матеріалу; 
• якщо не буде електропостачання під час навчання влітку учні можуть виконувати домашні завдання у межах світлового дня; 
• це допоможе розвантажити навчальний рік, зменшити кількість уроків на щодень;  
• для тих, хто навчається у дві зміни – це можливість менше навчатися взимку в темряві;
• це забезпечить перебування дітей під наглядом дорослих. Для батьків проблемою є, куди прилаштувати дітей на тримісячні літні канікули. Адже відпустка у батьків в рази коротша, і не всі мають рідних чи знайомих, з якими можуть залишити дітей. Також не всі батьки мають кошти, щоб організувати для дитини відпочинок у літніх таборах на тривалий період чи винайняти няню на період літніх канікул;
• це зменшить ризик потрапляння в небезпечні ситуації, адже діти більше часу будуть зайняті в школі та матимуть менше безперервних канікул.

Деякі батьки пропонують продовжувати навчання у червні, а серпень залишити канікулами.

Серед аргументів «проти» початку навчального року влітку та/або пізнішого його завершення батьки та педагоги зазначають наступні:

• через зміну клімату діти навчатимуться в спеку, що негативно позначатиметься на їх здоров’ї та якості освітнього процесу;
• це забиратиме в дітей дитинство;
• це буде складно для розумової діяльності та психологічного стану дитини, особливо під час воєнного стану, коли діти й так зазнають значного стресу;
• частина батьків планують свої відпустки та відпочинок дітей на червень або серпень, тому діти не зможуть відвідувати школу;
• літо – це пора для оздоровлення, тому краще, щоб влітку діти проводили більше часу на свіжому повітрі, а не сиділи взимку у квартирі у темряві на довгих канікулах, поки батьки на роботі;
• педагогічні працівники також потребують відпочинку та відновлення психологічного стану. 

Зазначимо, що результати дослідження PISA-2022 також підтверджують, що залишається значний розрив між закладами освіти, що розташовані у великих містах та містах і в сільській місцевості. 

Учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років (середній бал із читання в учнів з великих міст становить 490, а в сільській місцевості — 392 бали), а з природничо-наукових дисциплін — майже на чотири роки (середній бал з природничих дисциплін учнів з великих міст становить 508, а учнів із сільської місцевості — 421). Тобто можна стверджувати, що влітку під час тривалих канікул освітні втрати цих дітей також лише поглиблюються. 

«Будь-яке рішення щодо початку і завершення навчального року, початку і завершення занять потрібно ухвалювати своєчасно і завчасно. Це обов’язково має бути спільне рішення батьків та педагогів на рівні громади. Тому спершу варто провести опитування серед батьків та педагогів у громаді щодо того, чи підтримують вони зміни, які терміни початку та закінчення навчального року вони вважають релевантними в межах встановленої законодавством мінімальної тривалості 175 днів. Можна запропонувати кілька варіантів, наприклад, частину навчального року продовжувати у червні, а частину навчального року – в серпні.  Влітку частину занять, там, де дозволяє безпекова ситуація, можна проводити на вулиці, навчальні програми виконувати у форматі екскурсій, фестивальних програм, майстер-класів, спортивних змагань, під час шкільних таборів», – пишуть на сайті.

Отже, зміна підходу до визначення термінів навчального року може стати ефективним інструментом для подолання освітніх втрат та адаптації освітнього процесу до місцевих умов. Однак це рішення потребує ретельного обговорення та врахування думок всіх зацікавлених сторін. Гнучкість у визначенні термінів навчання може допомогти зробити освітній процес більш ефективним та адаптованим до потреб учнів та громад.