Три поради для вчителів та батьків, як навчити дітей любити математику

Математика – один із найскладніших предметів у шкільній програмі, особливо через її абстрактний характер. Катерина Терлецька – докторка фізико-математичних наук, завідувачка лабораторії прикладної математики Малої академії наук України, офіційна амбасадорка Міжнародного дня математики, завідувачка лабораторії математичних наук МАН поділилася, як батькам та педагогам навчити школярів любити математику.

Про це інформують на сайті «Дзеркало тижня».

Перша: створювати наочні математичні моделі.

Ці моделі можна створити на уроках за допомогою різних доступних матеріалів: твердого картону, мотузок, пляшок, металевого дроту, тканини. 

І це не обов’язково готові набори – наочні демонстраційні моделі створювали і, ймовірно, досі створюють у деяких українських школах.

«Вони є основою для дослідницьких робіт Малої академії наук (МАН) і джерелом натхнення для школярів», – пише Катерина Терлецька.

Друга порада: починати пояснення з візуалізації, а не з абстрактних законів.

«Урок математики в школі, як правило, починається з формулювання означень і теорем. Зазвичай ідеться про абстрактні поняття, які потім починають демонструвати на конкретних прикладах. За такою схемою, наприклад,  вивчення поняття «діаграми Вороного» має відбуватися так: спочатку вчитель має дати математичне означення поняття, потім продемонструвати алгоритм побудови таких діаграм, а тоді показати різноманітні способи застосування їх у реальному житті. Тобто вибудувати навчання за схемою СФОРМУЛЮВАТИ → ПРОДЕМОНСТРУВАТИ, від абстрактного до конкретних випадків і прикладів», – розказує авторка.

Та авторка зазначає, що для вивчення абстрактних понять, які зазвичай є важкими для усвідомлення, ця схема може бути не найкращою, адже вже на першому етапі у школярів знизиться мотивація вивчати складну тему.

Тож вона дає кілька порад, як вчити інакше. Як от починати заняття з візуалізації у ігровій формі. 

«Якщо ми почнемо заняття з візуалізації, наприклад, галявини з грибами, які смердять, і нам потрібно прокласти маршрути так, щоб найменше відчувати цей сморід? Ми вже отримаємо з прокладених шляхів навколо грибів діаграми Вороного», – ділиться Тетяна Терлецька.

Візуалізація 1

Візуалізація 2

«Далі замінимо гриби ресторанами (з однаковими пропозиціями) та запитаємо в учнів: який сенс тепер має розбиття точок простору на області? Звісно, це області, де живуть потенційні клієнти, найближчі до певного ресторану. А якщо це гравці на полі, то ми за допомогою такого розбиття можемо визначити, яка команда контролює поле. Правда ж? А якщо ми обведемо це в овал і домалюємо трохи, то взагалі отримаємо візерунок на панцирі черепахи», – радить авторка.

Візуалізація 3

Візуалізація 4

Тобто схема викладання матеріалу має бути такою: продемонструвати – сформулювати є наочнішою та зрозумілішою. Й до неї можна додати ще один компонент – отримати власний досвід.

Це схема засвоєння математичних знань, яка отримала широке розповсюдження в багатьох країнах.

Третя порада: виходити за межі підручників.

«У Німеччині такі підходи до викладання математики стали основою для створення першого національного музею математики. 1993 року професор дискретної математики та геометрії Альбрехт Бойтельшпахер започаткував проєкт про те, як пояснювати математичні абстракції», – пише Катерина Терлецька.

Методика Альбрехта полягає в тому, щоб поставити себе на місце студента, визначити, що саме спричиняє труднощі, й спробувати пояснити це інакше – за допомогою прикладів, зображень і спеціальних програм.

Цю ідею активно втілили у музеях математики. Адже локації, присвячені поступу науки та її досягненням та працюють за принципом «Математика для всіх». Наприклад Mathematikum у місті Гіссен чи експериментальний математичний простір у Парижі.

«Багато експонатів різних музеїв математики — це наочні доведення теореми Піфагора (або інших фундаментальних теорем геометрії), захопливі головоломки, пазли з геометричних фігур і оптичні ілюзії», – розповідає науковиця.

Подолання освітніх втрат в Україні є складним завданням, яке вимагає комплексного підходу та залучення всіх зацікавлених сторін.

А формальна освіта, позашкільні заклади, музеї та наукові центри мають працювати разом, аби забезпечити якісне навчання та розвиток молоді. 

Україномовні матеріали на інтернет-ресурсах:

• проєкт «WOW-математика»;
•  сайт для вивчення математики Mathigon;
•  україномовні уроки для тих, кому цікава математика;
•  сайт Міжнародного дня математики, де є активності українською мовою.