Скільки школярів не мають базових знань із фінансової грамотності? Дані міжнародного дослідження

13 Лютого 2025, 13:09

1692

Фінансова грамотність

Понад чверть (26%) підлітків, зокрема українських, не мають базового (другого) рівня фінансових знань, який показує їхню спроможність справлятися із реальними життєвими ситуаціями та ухвалювати рішення.

Про це свідчить звіт PISA-2022 щодо фінансової грамотності 15-річного учнівства, повідомляє Український центр оцінювання якості освіти.

«В умовах воєнної нестабільності фінансова грамотність є критично важливою для української молоді, адже вона допомагає ухвалювати обґрунтовані рішення щодо збереження коштів, управління витратами та адаптації до економічних змін.

Освіта у цій сфері дає змогу молоді уникати фінансових ризиків, шахрайства й ефективно планувати майбутнє навіть у складних кризових ситуаціях», – додали там.

В УЦОЯО зауважили, що одним із нововведень реформи Нової української школи є формування в школярів 11 компетентностей, зокрема підприємливості та фінансової грамотності.

У ході дослідження оцінювали фінансові знання школярів, навички діяти в реальних життєвих ситуаціях та анкети щодо досвіду використання коштів.

Результати показали, що 18% підлітків у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) отримали низькі бали, тобто не досягли базового рівня фінансової грамотності.

Довідково: ОЕСР – міжнародна міжурядова організація, до складу якої входять 38 найбільш економічно розвинених країн світу. Членами ОЕСР, зокрема, є Австралія, США, Південна Корея, Канада, Велика Британія та більшість держав Європейського Союзу.

Це свідчить про те, що частина учнівства не здатна використовувати знання при ухваленні рішень щодо розпорядження коштами у знайомих і зрозумілих ситуаціях.

Якщо враховувати результати підлітків з інших країн, які брали участь у дослідженні, зокрема України, то частка тих, хто не досяг базового рівня знань, зростає до понад чверті – 26%.

Автори дослідження зауважили, що школярі з високим соціально-економічним статусом набрали в середньому на 87 балів більше, ніж їхні однолітки з низьким статусом. Ця різниця перевищує один рівень знань, що дорівнює 75 балам.

«Розрив у досягненнях між підлітками з гарними й поганим соціально-економічними передумовами у Фламандській спільноті Бельгії, у Болгарії, Чехії, Угорщині та Перу становив більше ніж 100 балів, тоді як у канадських провінціях, Данії, Італії, Португалії, Саудівській Аравії та Іспанії цей розрив становив менше ніж 75 балів», – пояснили автори.

У середньому 83% учасників із країн ОЕСР повідомили, що щонайменше раз на місяць розмовляють із батьками про гроші та бажання щодо їхнього використання. Ще 76% школярів обговорюють власні рішення про витрати.

Автори дослідження виявили зв'язок між такою комунікацією та рівнем фінансової грамотності. Підлітки, які заявили, що щотижня чи щомісяця обговорюють з батьками рішення про витрати, показали кращі результати в тестах, порівняно з тими, хто не має схожих розмов із дорослими.

Також опитування показало кореляцію між більшим рівнем фінансової незалежності підлітків та кращими результатами в оцінюванні.

«Наприклад, ті з них, які погодилися або цілком погодилися з тим, що вони можуть самостійно вирішувати, як витрачати свої гроші, набрали в середньому на 30 балів більше, ніж їхні однолітки, які не погодилися або категорично не погодилися з цим твердженням», – йдеться в дослідженні.

Попри це, автори роботи підкреслили, що досі велика частка школярів віком 15 років не мають достатньо знань із фінансової грамотності, аби бути готовими до дорослого життя.

«Результати PISA-2022 свідчать, що значна частина 15-річних підлітків недостатньо підготовлена до прийняття фінансових рішень у майбутньому. Особливо це стосується тих, хто належить до родин із низьким соціально-економічним статусом», – підсумували автори дослідження.

Там додали, що значний вплив на формування навичок поводження з коштами підлітків мають їхні батьки.