Булінг у школах: куди звертатися за допомогою

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні випадки булінгу, тобто цькування, не фіксували, натомість через певний час цей різновид насильства повертається.

У етері телемарафону Суспільне розповіли, яка нині ситуація з булінгом у країні й куди звертатись тим, хто зазнав цькування.

Тему обговорили співголова ГО «Батьки SOS» Альона Парфьонова, а також психологиня ГО «Ла Страда Україна» Валерія Бондар.

Статистика випадків

Закон, який визначає поняття «булінг» та його ознаки, набув чинності в Україні у січні 2019 року. До початку повномасштабної війни суди першої інстанції розглянули 978 справ про цькування. Таку інформацію на запит Суспільного надав освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

За чотири місяці 2023 року в Україні вже зафіксували 99 фактів булінгу, зазначив заступник начальника управління ювенальної превенції Нацполіції України Ярослав Шанько.

А за інформацією психологині «Ла Страда Україна» Валерії Бондар, за 2022 рік їхня громадська організація отримала понад 170 тисяч звернень на національну гарячу лінію, серед яких — значний відсоток стосувався булінгу під час дистанційного навчання. Окрім того, фіксувались звернення від українців, які нині перебувають за кордоном:

«За цей рік ми отримали багато звернень від дітей і їхніх батьків, які стикнулись із булінгом у закладах освіти вже за кордоном. Є, звісно, ситуації, які ускладнюють процес, адже там інші діти, традиції, загалом країна та законодавство. Але все-таки ми надаємо консультації від юристів, психологів, соціальних працівників».

Чому виникає булінг

«Сьогодні з тих більш-менш спокійних регіонів, де немає обстрілів, ми все частіше отримуємо інформацію про повернення булінгу в школах. Я не знаю, яка дивовижна сила згуртувала українців у березні-квітні 2022 року, коли про булінг навіть не чули, але сьогодні ситуація повертається. Новина від 2 травня — у Львівській області 52-річна вчителька б'ється із семикласником. І це мирний регіон», – розповіла Альона Парфьонова.

За її словами, в Україні найбільш поширені економічне та психологічне цькування.

«Існує загалом п'ять різновидів булінгу: фізичний, психологічний, кібербулінг, сексуальний та економічний. У школах часто зустрічаємо економічний, який трапляється через те, що батьки не здають гроші на шкільні витрати. І буває, що вчитель, який не отримує батьківських коштів, не може спокійно вчити ту дитину. А психологічний чи фізичний булінг виникає на підґрунті конфліктів між дітьми або між дорослими і дітьми», – пояснила вона.

Психологиня Валерія Бондар зазначила, що на вчинення булінгу впливають тривожність, яка побутує серед суспільства, війна, агресія батьків:

«Це все перекладається на дітей, вони вбирають це у себе і як наслідок — проявляють насильство у закладі освіти. Тут важливо спілкуватися як з постраждалою особою, так і з кривдником. Не варто виокремлювати когось одного, роботу потрібно провести з обома. Часто до нас звертаються за психологічною підтримкою не лише постраждалі, а й діти, які вчиняли булінг. Вони відчувають тиск з боку школи, батьків, суспільства і, будучи у загнаному куті, вони потребують допомоги».

Куди звертатись

«Насамперед не треба замовчувати. Варто розповісти про все шкільному психологу. Якщо ви чи ваша дитина отримуєте погрози, треба однозначно спілкуватися з керівництвом закладу освіти. Якщо там вас не розуміють, є управління та департаменти освіти, а також телефони гарячої лінії. Зазвичай наше суспільство перестає толерувати будь-яке цькування і насилля у закладі освіти, тому що ми всі розуміємо, що безпека — це основа для перебування дитини у такому середовищі», - зауважила Альона Парфьонова.

Вона додала, що батьки повинні цікавитись у дітей їхніми справами, намагатися вибудовувати з ними довірливі стосунки:

«Дуже часто я чую і від батьків, і від вчителів одну й ту ж фразу, що діти часто брешуть. І ось ця недовіра до власної дитини, та й взагалі до дитини в суспільстві, дуже укорінена і з цим теж треба боротись. Потрібно довіряти своїй дитині, говорити з нею. І тоді, якщо дитина відчуває, що її булять, вона скаже про це, не буде замовчувати».