Студенти зможуть обирати скільки вчитися і що вивчати: про зміни у вищій освіті

Студенти отримають значно більшу свободу та впливатимуть на навчальний процес. Кабінет Міністрів України затвердив проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті». 

Після прийняття законопроєкту Верховною Радою здобувачі освіти матимуть більше можливостей самостійно обирати траєкторію, формувати індивідуальний навчальний план та регулювати строки навчання, – зазначають у Міністерстві освіти і науки. 

Серед основних змін: 

• розширення автономії студентів у виборі дисциплін;
• можливість скоротити термін навчання на бакалавраті або навпаки зібльшити час на опанування певних предметів;
• закладам освіти дозволять збільшити кількість міждисциплінарних програм;
• зросте частка дистанціної освіти.

Так, за пропозицією законопроєкту річне навантаження на денній формі навчання становитиме 30–80 кредитів ЄКТС. Така варіативність річного навчального навантаження дасть змогу студентам самостійно вирішувати, як розподілити кількість кредитів упродовж їхнього терміну навчання.

«Наприклад, 240 кредитів можна буде засвоїти за 4 роки, по 60 кредитів на рік (як зараз), або ж, обравши більше навантаження по 80 кредитів, завершити бакалаврську програму за 3 роки. Можна буде й навпаки — обрати менше навантаження на більший строк», – пояснюють у МОНі.

Така гнучкість наблизить українську систему вищої освіти до європейських стандартів, а з іншого боку — сприятиме суб’єктності студентів, адже вони матимуть більше свободи та незалежно прийматимуть рішення щодо темпу навчання й вибору дисциплін. 

«У 17 років суперскладно вибрати професію на все життя. Тому даємо студентам більше часу та можливостей, щоб визначитися. Вступаєте на певну галузь, 1-2 роки вивчаєте загальні предмети, далі – вибираєте конкретну спеціальність, яка до душі», – пояснив віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram.

Спрощення вимог стандартів вищої освіти в частині обов’язкових компонентів, як запропоновано законопроєктом, посилить автономію ЗВО. 

Держава має забезпечити стандарти в регульованих спеціальностях та автономію в нерегульованих. 

Тому пропонується посилення вимог стандартів для регульованих професій шляхом зменшення мінімальної вибіркової компоненти ОП із 25% до 10%. 

Всього таких регульованих спеціальностей 28 – вони передбачають особливо відповідальну роботу. Зокрема, це правнича сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба тощо. Вимоги до освітньої діяльності з підготовки фахівців за такими спеціальностями посилюються.

Ознайомитися із наказом МОН про перелік регульованих професій можна за покликанням.

Для нерегульованих спеціальностей же навпаки мінімальний відсоток вибіркових курсів залишається 25%, але через послаблення вимог у стандарті, заохочується збільшення вибірковості значно більше за мінімум (до 50%). 

Законопроєкт також пропонує розширені можливості для запровадження закладами міждисциплінарних програм на бакалаврському рівні. На таких програмах здобувачі освіти зможуть спочатку вступити на галузь (програму, яка включає групу спеціальностей), а далі, зорієнтувавшися в університетській траєкторії, обрати спеціальність/ті після 60–120 кредитів ЄКТС. Вибір залежатиме від програми, яку пропонує ЗВО. 

Норми законопроєкту націлені на підвищення якості освіти денної форми навчання, встановлюючи мінімальний обсяг навчальних занять у одному кредиті ЄКТС. 

«Для бакалаврського рівня аудиторних годин у одному кредиті буде не менше 10 (із 30) та не менше 8 годин (із 30) для магістерського освітньо-наукового рівня. Решта годин буде відводитися на самостійну роботу», – коментують освітяни.

До того ж, щоб оптимізувати роботу в ЗВО та провадити ефективний освітній процес, законопроєкт пропонує закладам фокусуватися на розвитку дистанційної форми навчання. 

На відміну від заочної та вечірньої, дистанційна форма не потребує регламентації, а студенти самостійно можуть обирати час та місце для занять у межах графіку навчання.

«Ще з початку пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення заочна й вечірня форми здобуття освіти фактично втратили актуальність, трансформувавшись у дистанційну. Саме тому з 2024 року пропонуємо відмовитися від заочної та вечірньої форм навчання, які в нас залишились із часів СРСР, і перейти до зрозумілої в ЄС дистанційної форми. Звертаємо увагу, що в європейському просторі заочної форми взагалі немає», – зазначають у міністерстві.

Студенти, які зараз здобувають освіту за вечірньою та заочною формами навчання, зможуть закінчити свої програми в такому ж форматі.