У луцькому університеті журналісти газет «Народної трибуни» та «Сім'я і дім» розповіли студентам про легендарні видання
-
-
>
-
>
-
>
789
У Луцьку для студентів-журналістів відбулася презентація книги «Трибуна вільних людей», присвяченої історії газети «Народна трибуна».
Редактори та журналісти газети «Народна трибуна» відвідали 15 листопада Волинський національний університет імені Лесі Українки. Презентацію відвідала й журналістка Район.Освіта.
Захід провели для студентів факультету філології та журналістики. Разом із командою CID Media Group гості розповіли історію зародження й розвитку демократичного часопису.
«Трибуна вільних людей» умістила у собі спогади ідейників, працівників газети та її передплатників, культурних діячів. Книга спогадів постала із задуму мецената Віктора Корсака, сина редактора часопису «Народна трибуна» Івана Корсака.
«В одному місці зібралася команда однодумців, які хотіли щось змінити. Тоді всі нaвколо були комуністами, комсомольцями, піонерами, і в головах була чітка ідеологія про партію. Невелика частка суспільства знала, що таке істина. З цієї частини зібрався колектив тижневика», – розповів про створення газети Віктор Корсак.
Читайте також: Трибуна вільних людей: у Луцьку презентували книгу про легендарну газету 90-их
Метою «Народної трибуни» було змінити свідомість жителів, надавати читачам інформацію, яку інші часописи надати не могли. Публікації несли й поетичну функцію, адже в колективі були й письменники, які дописували до газети. А також відкривала імена незнаних митців.
«Це була не просто газета, а довгоочікуваний орган на тлі масової брехні й преси, яка її поширювала. Іншими газетами підпалювали грубки. А «Народна трибуна» отримала визнання серед люду», – сказала мистецтвознавиця Зоя Навроцька.
За її словами, у газеті були чудові карикатури, які висміювали недоліки тогочасного життя, добірки віршів та публікації про цікавих творчих особистостей.
Щоб приєднатися до «трибунівців» необов’язково було здобути освіту журналіста. У колективі найбільше цінували вільний дух, наявність у працівника переконань, і розуміння того, що ти хочеш сказати людям.
Читайте також: Останнє інтерв'ю Івана Корсака про газети на зорі Незалежності України
Письменниця Надія Гуменюк, яка в газеті обіймала посаду заступниці головного редактора, розповіла про позицію газетного штату.
«Випуск газети був Троянським конем. Усі очікували, що вона буде зручною для влади й підкорятиметься їй. Ніхто не знав, які плани були в Івана Корсака. Він створив таку газету, якої ще не було», – згадувала Надія Гуменюк.
Попри те, що журналісти мали доступ до найбрудніших подробиць життя впливових осіб, вони не з’являлися на сторінках їх часопису.
«Ми могли зробити «пліткарку», займатимя брудом, але ми не опустилися до цього. Нам Іван Феодосійович постійно казав, що не варто такого публікувати. Ми писали про цікавих людей… Саме такі люди потім ставали героями моїх романів… Моїх призових книг би не було, якби я не працювала в журналістиці», – додала письменниця.
Для Клавдії Корецької прихід у журналістику був випадковістю. Поетеса закінчила лісотехнічний інститут й була учасницею Товариства Лева. Під час одного з суботників, вона помітила, як за активними громадянами слідкували кагебісти. Схожий досвід вона мала й працюючи в Луцькому історико-культурному заповіднику. За діячами культури здійснювали нагляд й до неї також приходили на допит.
«Дуже цікаво складалися мої стосунки з отцями. Я виступала за українську православну автокефальну церкву, писала про те, що МПЦ є породженням СРСР. А вони писали про нас пасквілі у комуністичних газетах. Також надсилали анонімки на редакцію», – сказала Клавдія Корецька.
Зі студентами поетеса поділилася цікавим фактом: перше інтерв'ю з режисером Олесем Саніним взяла саме вона.
«Треба було мати сміливість випускати таку газету. Адже потрібно було працювати з думкою, що пілс явипуску нового номеру тобі почнуть ставити якісь запитання, або й взагалі кудись забрати... Але усі принципи й правила, які заклав Іван Феодосійович, ми й досі використовуємо у своїй роботі», – сказав директор холдингу CID Media Group Ігор Денисевич.
Шеф-редактор розповів, як газета «Народна трибуна» переродилася у видання «Сім'я і дім». Щоб йти в ногу з часом, відкрили онлайн-видання «Таблоїд Волині» та інформаційне агенство «Район.іn.ua». Тоді команда переймалася, чи зможе видання стати прибутковим, не розуміла, як працювати з рекламою.
Проте задум вдався й наразі мережа налічує майже 60 сайтів.
«Сім'я і дім» була надзвичайно комерційно успішною газетою. Заробляти гроші на медіа, не пишучи тексти на замовлення від влади й без джинси – це велике досягнення. Рекламодавці ставали в чергу, щоб висвітлили їх послуги на шпальті газети. Підшивки цього часопису й досі зберігають вдома й перечитують як книги», – додала головна редакторка Район.in.ua Ipина Воротна.
На завершення зустрічі з медійниками, відвідувачі заходу зробили спільне фото на пам'ять. Студенти мали змогу також поставити питання досвідченим журналістам.
Гості подарували бібліотеці університету примірники видання «Трибуна вільних людей», як настільну книгу для студентів.
