Якою є ситуація в освіті за результатами PISA-2022 — міжнародного дослідження якості освіти

05 Грудня 2023, 20:01
Результати дослідження. Фото: МОН 1627
Результати дослідження. Фото: МОН

Оприлюднили результати PISA-2022 – міжнародного дослідження якості освіти, спрямованого на оцінювання здатності 15-річного учнівства застосовувати знання й уміння з читання, математики та природничо-наукових дисциплін у реальних життєвих контекстах. 

Дослідження відбувається раз на три роки й охоплює понад 80 країн й економік світу, – інформує Міністерство освіти і науки України.

Цикл PISA-2022 провели не через три, а через чотири роки внаслідок пандемії COVID-19, яка внеможливила проведення планового дослідження у 2021 році.

2022 року Україна вдруге взяла участь у дослідженні. Попри труднощі, спричинені повномасштабним вторгненням, удалося зібрати ресурси й організувати дослідження у 18 з 27 регіонів нашої країни.

«Україна – єдина країна, яка провела дослідження в умовах війни. Це велике й надважливе досягнення. Заклади освіти проводили тестування попри масовані обстріли й затяжні повітряні тривоги в жовтні 2022 року. Завдяки участі в дослідженні в нас є можливість відстежувати тенденції в знаннях і навичках учнів як на рівні країни, так і на рівні окремих груп учнівства», – зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Україна приєдналася до PISA у 2018 році, тож зараз є дані, з якими можна порівняти попередні результати. Важливо зважати на те, що дослідження проводили під час війни, а отже, воно може містити додаткові чинники впливу, які не враховує методологія PISA. 

Зокрема, воно не є репрезентативним для всієї України, адже в ньому взяло участь учнівство 18 із 27 регіонів України. 

Також у деяких закладах освіти тестування мусили переривати через повітряні тривоги. Водночас отримані результати дають змогу виявити основні тенденції у сфері середньої освіти на рівні держави загалом.

У середньому, за підсумками PISA-2022, у всіх країнах, зокрема й країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), спостерігалося безпрецедентне падіння успішності в усіх предметних галузях дослідження. Причиною цього може бути тривале дистанційне навчання під час пандемії. В Україні додалася повномасштабна війна.

«Війна впливає на успішність і ментальне здоров'я школярів в Україні й залишає шрами, які ще довго відчуватимуться. Як показали дані дослідження PISA, наслідком цього стало те, що українським дітям складніше досягати успіхів у навчанні, – зазначив голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде. – Щоб упоратися з цим серйозним викликом, критично важливо підтримувати спільні зусилля уряду й партнерів з освітнього сектору в розробленні та впровадженні загальнонаціональної стратегії відновлення освіти». 

Математична грамотність

У циклі PISA 2022 року математика була провідною галуззю дослідження. Це означає, що всі учні-учасники виконували тести з математики. Оцінювання в цій галузі передбачає виявлення рівня математичної грамотності учнівства.

За визначенням PISA, математична грамотність – це здатність учнівства математично міркувати та формулювати, застосовувати й інтерпретувати математику для розв’язання проблем у різноманітних контекстах реального світу. Це охоплює концепції, процедури, факти та інструменти для опису, пояснення та прогнозування явищ. Також допомагає людям зрозуміти роль, яку математика відіграє у світі, і робити обґрунтовані умовиводи та ухвалювати рішення, необхідні конструктивним, зацікавленим і мислячим громадянам 21 століття.

У математичній галузі в українських учнів найнижчий рівень освітніх втрат серед усіх досліджуваних галузей: якщо порівняти з минулим циклом, ці результати погіршилися на 12 балів. 58% українських учнів досягли базового, другого із шести, рівня математичної грамотності, 32% учнів – рівня 3 і вищих. У галузі математики різниця між Україною і країнами ОЕСР становить приблизно півтора року навчання за стандартами PISA (1 рік навчання = 20 тестових балів).

Природничо-наукова грамотність

Оцінювання з природничо-наукової грамотності передбачає виявлення здатності 15-річного учнівства як свідомих громадян вивчати й розв’язувати проблеми, пов’язані з наукою й науковими ідеями. Відповідно до визначення PISA, науково грамотна особа готова брати участь в обґрунтованому дискурсі про науку й технології, що потребує навичок наукового пояснення явищ, оцінювання та планування наукового дослідження та наукової інтерпретації даних і доказів.

Найвищі результати в циклі 2022 року українські учні отримали з природничо-наукових дисциплін. Якщо порівняти із циклом 2018 року, результати зменшилися на 19 балів. Базового рівня грамотності за шкалою PISA досягли 66% українських учнів і учениць. Це означає, що вони здатні застосувати знання в галузі природничо-наукових дисциплін на рівні їхнього побутового розуміння, а також демонструють елементарні знання, засвідчуючи спроможність виявляти ті питання, які можна дослідити науково. Водночас рівня 3 і вищих досягли 36% учнів.

Варто враховувати, що успіхи в природничо-наукових дисциплінах у минулому циклі досліджень були ліпшими, ніж, наприклад, із математики (близькими до результатів із читання). Тож хоч результати в галузі природничих наук і знизилися, але падіння є не таким помітним.

Читацька грамотність

Читацьку грамотність у PISA визначають як здатність учнівства розуміти, використовувати, оцінювати й осмислювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати знання й читацький потенціал, а також готовність брати активну участь у житті суспільства.

Тестування із читання передбачає перевірку таких когнітивних умінь, як встановлення причинно-наслідкових звʼязків на основі одного чи кількох письмових джерел, уміння виокремлювати головне, розрізняти інформацію з різних типів текстів (художні, медіатексти, інструкції, графіки тощо) тощо.

У читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням 2018 року. 59% учнів досягли базового рівня в читанні, 29% – рівня 3 і вищих. У середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA.

Загалом найбільше падіння результатів у циклі PISA-2022 – саме в галузі читання. І цей феномен потребує додаткового вивчення, зважаючи на складні обставини, у яких наше учнівство змушене навчатися впродовж останніх років.

«Те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства. Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше – із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок», — прокоментувала директорка Українського центру оцінювання якості освіти і національна координаторка PISA в Україні Тетяна Вакуленко.

Оскільки в дослідженні беруть участь понад 80 країн / економік світу, некоректно проводити пряме порівняння всіх країн: освітні системи можуть разюче відрізнятися. Тому для порівняння з Україною обрано референтні країни: Естонію, Польщу, Словацьку Республіку, Болгарію, Молдову й Грузію. Ці країни взято з огляду на подібність з Україною їхнього соціально-економічного стану або з огляду на культурну чи історичну спорідненість.

Загалом Україна показала вищі результати з усіх трьох галузей, ніж Болгарія, Молдова і Грузія. Водночас результати Естонії, Польщі та Словацької Республіки є вищими.

Вплив демографічних, соціально-економічних та освітніх чинників

Результати PISA показали різноманітні чинники, які впливають на успішність 15-річного учнівства.

Наприклад, учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років, у природничо-наукових дисциплінах – на чотири, а з математики – на понад чотири з половиною роки навчання. Такий розрив, імовірно, можна пояснити різницею в соціально-економічних статусах учнів, які проживають у різних типах місцевості. Так, 25% учнів із найнижчим соціально-економічним статусом в Україні, на відміну від інших 75% їхніх однолітків, майже втричі частіше показують результати з математики нижчі за базовий рівень.

Середні бали з математики також суттєво відрізняються залежно від того, у закладі якого типу навчаються учні. У ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах цей бал становить 457, що на 23 бали більше, ніж в учнів загальноосвітніх шкіл і навчально-виховних комплексів, та на 58 – ніж у 15-річних підлітків із технікумів, коледжів і закладів професійної (професійно-технічної) освіти. 

Учні закладів П(ПТ)О приблизно на три роки відстають від учнів з ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл. Ця тенденція простежується також і щодо читання та природничо-наукових дисциплін.

Крім того, спостерігається значний гендерний розрив у результатах учнівства. Хлопці на 10 балів випереджають дівчат з математики, а в читанні дівчата випереджають хлопців на 23 бали (понад рік навчання). Водночас у природничо-науковій галузі різниці майже немає.

Цікавими є спостереження щодо виконання домашніх завдань. У порівнянні з референтними країнами в Україні учні витрачають на домашні завдання з математики найбільше часу: кожен третій – щодня годину чи більше. Водночас учні, які витрачають на домашнє завдання до 30 хвилин або понад 3 години на день, мають гірші результати.

Дослідження показало суттєве зниження рівня булінгу серед учнів, якщо порівняти з 2018 роком: різниця становить 7,6 відсоткового пункту. Можна припустити, що це пов’язано з тимчасовим закриттям закладів освіти й переходом у дистанційний режим навчання.

Загалом результати PISA-2022 виявилися нижчими за результати минулого циклу, що очікувано. Імовірно, на це вплинула сукупність чинників, пов’язаних з пандемією та повномасштабним вторгненням.

«PISA дає величезний масив даних для розроблення і коригування освітньої політики. Ми розуміли, що освітні втрати через пандемію ковіду й війну неминучі, проте зараз у нас є розуміння масштабів. Ми вже розпочали роботу для надолуження освітніх втрат і будемо робити це, ґрунтуючись на результатах дослідження. Зокрема, у школах будують і ремонтують укриття: на це з держбюджету виділено 1,5 мільярдів на цей рік і 2,5 мільярдів гривень – на наступний. Наша мета – забезпечити очне навчання дітей у школах там, де це дозволяє безпекова ситуація. Закуповуємо автобуси, щоб учні з різних населених пунктів мали змогу діставатися до шкіл і здобувати якісну освіту. Разом із міжнародними партнерами закуповуємо гаджети для навчання», — сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

PISA-2022 показала рівень освітніх втрат, який має учнівство у звʼязку з тривалим дистанційним навчанням і стресом через війну.

Підсумки цього дослідження зорієнтують українську систему освіти для подальшого руху в потрібному напрямі й допоможуть скласти план дій для надолуження освітніх втрат і розривів між різними групами учнівства.

Коментар
26/02/2024 Понеділок
26.02.2024
24.02.2024
23.02.2024