Як формувати мережу академічних ліцеїв в умовах реформи середньої школи

Відбулося експертне обговорення за напрямом «Формування мережі академічних ліцеїв» у межах розроблення Стратегії реформи профільної середньої освіти. 

Під час обговорення експерти працювали над критеріями формування мережі академічних ліцеїв профільної середньої освіти та системою фінансування й забезпечення доступності закладів СПО, – інформують у МОНі.

 Напрацювання сесії увійдуть у рекомендації, які передадуть у Міністерство освіти і науки України.

Захід організовували фахівці Міністерства освіти і науки України за організаційної та експертної підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» (далі — Проєкт DECIDE). 

Експертне обговорення продовжило низку заходів, спрямованих на розроблення стратегічного плану впровадження профільної середньої освіти.

У сесії взяли участь понад 70 учасників: представники Міністерства освіти і науки України, Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, керівники департаментів освіти і науки майже з усіх областей України, голови громад і керівники органів управління освітою, експерти міжнародних проєктів та організацій, асоціацій ОМС та громадських організацій.

На стратегічній сесії Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зауважив, що для міністерства важливо визначити послідовність розбудови мережі академічних ліцеїв, щоб підготувати всі необхідні рішення.

«На створення мережі ліцеїв знадобиться багато часу та великі ресурси. Тому наше завдання зараз – не лише зрозуміти, який вигляд матиме сформована мережа профільних ліцеїв, але й розробити стратегію створення такої мережі з урахуванням демографічних змін, особливостей регіонів, наявної інфраструктури, безпекової ситуації та результатів навчання. Які заклади готові пілотувати реформу? У які треба інвестувати насамперед? Які заклади освіти є найбільш пріоритетними в області в контексті впливу на якість освіти? Окремим етапом буде робота на місцях у кожній з областей для визначення підпорядкування кожного закладу, а також необхідності внесення змін до розподілу освітньої субвенції. У кожних області та громаді має бути зрозумілий покроковий план на кілька років, щоб консолідована картина на рівні країни забезпечувала ефективний шлях трансформації системи освіти», – сказав Дмитро Завгородній.

Він висловив сподівання, що велика залученість експертного середовища до цього питання за останній рік призведе до напрацювання не лише концептуального бачення, а й визначення чітких та послідовних етапів реформи. 

Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України, у виступі закцентував на змісті освіти в академічних ліцеях.

«Зміст профільної середньої освіти визначає реформу. Учням потрібно мати можливість обирати предмети, і цей вибір має бути широким. Ми маємо знайти відповідь, яким має бути ліцей, щоб дати можливість вибору, – сказав Андрій Сташків. – Я думаю, це точно повинні бути великі заклади освіти, які матимуть багато профілів, де навчаються 300–600 учнів, щоб можна було сформувати групи за вибором. У великих містах може бути інший підхід, бо, моделюючи мережу, ми повинні враховувати, що в одному населеному пункті є багато шкіл, і в різних закладах освіти можна формувати різні профілі». 

Наталія Піпа, секретарка Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій висловила підтримку Міністерству освіти і науки України в частині напрацювання та ухвалення рішень щодо реформи профільної середньої освіти.

«Я дуже вірю в те, що ми максимально ефективно зможемо втілити реформу профільної середньої освіти і залучити для цього як державні, так і кошти наших міжнародних партнерів. Комітет дуже зацікавлений у цій реформі, і основне завдання – втілити її якісно, тому я вітаю такі заходи, – сказала Наталія Піпа, звертаючись до учасників стратегічної сесії. – Я впевнена, що дискусії будуть тривати і після того, як буде організовано профільну середню освіту. Ми знаємо, що МОН буде пілотувати реформу 2025 року. Це важливо, щоб ми змогли ліпше підготуватися до повноцінного запуску в 2027 році. Ми як представники законодавчої влади від Комітету Верховної Ради України обіцяємо підтримку в супроводі реформи».

Це сьомий захід, який проводить МОН і Проєкт DECIDE з управлінцями та експертами, щоб обговорити третій, найважливіший та найважчий етап реформи НУШ.

«На сесію винесені стратегічні питання: хто має бути засновником закладу профільної середньої освіти, яка кількість дітей має бути у закладі, якою має бути територіальна доступність, яку освітню інфраструктуру треба створити для того, щоб академічні ліцеї набули нової якості, яким має бути фінансування цієї мережі. Ми всі хотіли б, щоб учні, які сьогодні навчаються в 6-му класі, пішли в зовсім новий 10-ий клас, у школу з новою інфраструктурою, потужною матеріально-технічною базою та кадровим складом, щоб потім знайти себе на ринку праці й реалізуватися в житті. Тому на захід ми запросили управлінців різних рівнів: територіальної громади, області, національного рівня, від яких залежить, яким буде майбутнє української освіти, а отже, багато в чому майбутнє українських дітей та країни загалом», – наголосила у виступі Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU.

Лілія Гриневич, перша проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка, голова Правління ГС «РЕ:ОСВІТА» розповіла про закордонний досвід функціонування профільної середньої освіти.

«Основні завдання профільної середньої освіти – розкрити здібності й нахили молодої людини для того, щоб вона надалі змогла себе успішно реалізувати на ринку праці. У європейських країнах є розмаїття в моделях профільної освіти: від фіксованих профілів і до індивідуального вибору серед набору предметів. Проте чітко простежується відхід від інституалізації освіти до орієнтації на вибір учня або учениці. Нам треба визначити, якою буде українська модель, – повідомила Лілія Гриневич. – Найбільш вірогідною зараз видається змішана модель профільної середньої освіти, яка має не цілком фіксовані профілі, як ми всі звикли, а дає вибір учню, водночас забезпечуючи цілісність світогляду. Необхідно також зменшувати кількість предметів з 20 до 10–11. Учні обиратимуть предмети за вміннями. Профільна освіта додасть 10-ий клас, який потрібен для самовизначення учня, щоб у більш зрілому віці розкрити свої таланти. Окрім того, цей рік має значення для подолання освітніх втрат. У 11–12 класах кількість факультативних курсів зростає. Навчальний план буде поділено на три частини. Базовий рівень – спільний для всіх ліцеїв, незалежно від їхньої спеціалізації. Поглиблений — предмети поглибленого вивчення, які належать до того профілю, який буде обрано на базі однієї або кількох освітніх галузей. І третя частина – предмети індивідуального вибору учня».

На заході також було представлено напрацювання аналітиків у дослідженні поточного стану, проблем і світового досвіду мережі академічних ліцеїв та підходів до моделювання мережі.

Окрім цього, Василь Білогура, начальник Управління освіти Чернігівської міської ради, поділився досвідом Чернігова у трансформації закладів профільної середньої освіти. Зміни вводили поступово. Зокрема, у місті визначили чотири опорні профільні ліцеї, уже з вересня 2021 року до цих закладів не набирали першокласників. 

Деякі школи припинили набір десятикласників, а з 2027 року вся старша ланка буде зосереджена у чотирьох багатопрофільних ліцеях. 

На червень 2024 року заплановано рішення міської ради про перетворення на гімназії 6-ти закладів загальної середньої освіти з 1 вересня 2024 року. А в червні 2027 року – рішення міської ради про реорганізацію 4-х закладів загальної середньої освіти через перетворення на ліцеї з 1 вересня 2027 року.

Стратегування щодо реформи профільної середньої освіти продовжиться 2024 року. Результатом аналітичного та програмного етапів, які триватимуть до червня 2024 року, стануть стратегія реформи та дорожня карта її реалізації.