Чим загрожує сміття у космосі? Тези з лекції фахівця Європейського космічного агентства

Відбулася лекція  керівника Офісу космічного сміття Європейського космічного агентства Тіма Флорера. Він розповів про проблему засмічення навколоземного простору, моніторинг уламків та ймовірність очищення космосу. 

Зустріч із топовим фахівцем Європейського космічного агентства організувала громадська організація «Асоціація Ноосфера». 

Послухати Тіма Флорера зібралися любителі космосу з усієї України. Окрім власне лекції, слухачі могли поставити йому запитання. Вони стосувалися ядерних технологій у космосі, загрози протисупутникової зброї тощо. 

Пропонуємо ознайомитися із тезами із лекції «Жити з космічним сміттям».

Все, що ми вважаємо космічним сміттям, пов’язане з активністю людства від 1957 року, коли відбувся запуск першого супутника. 

Відтоді  відбулося приблизно 6500 успішних космічних запусків. Це ракети різних систем і носії супутників. На Землі фахівці з допомогою спеціального обладнання відстежують сміття та каталогізують його. 

Наразі у космосі перебуває приблизно 32 тисячі різних об’єктів.  7,5 тисячі – активні супутники, з яких 3,5 тисячі належать до флоту Старлінк. Також є 2,7 тисячі неактивних супутників, 2,2 тисячі ступенів ракет і близько 1,4 тисячі об’єктів, пов’язаних із різними космічними місіями. Загалом приблизно 15 тисяч із загальної кількості – це уламки. Окрім того, існують ще мільйони об’єктів розміром до одного сантиметра і сотні мільйонів уламків понад міліметр.

Збільшення кількості сміття пов’язане зі статистикою запусків.  До 2015-го на низьких орбітах з’являлося понад сотня нових об’єктів щороку.  З 2015 року – до 200 об’єктів щороку. Наразі ж щорічна кількість об’єктів, які люди запускають у космос, становить приблизно 2,5 тисячі. 

Запуски – основне джерело сміття, але значна його частина – це уламки. Є два джерела їх виникнення: вибухи і зіткнення. Наприклад, у лютому 2009 року супутник Іридіум-63 зіткнувся із використаним радянським супутником Космос-2151. Виникли дві хмари, які розподілились таким чином, що протягом кількох годин навколо всієї Землі можна було побачити уламки. 

Зіткнення в космосі призводитимуть до подальшої фрагментації. Тобто шматки великих об’єктів можуть стикатися між собою і створювати ще більші хмари дрібніших уламків. Це може мати ефект лавини – його у 1975 році вперше описав вчений Дональд Кесслер, і тепер його називають синдромом Кесслера.

Космічне сміття – це загроза, що зростає. Не лише для сьогоднішніх місій, але й для майбутніх. Воно не є прямим ризиком, що звичайній людині щось впаде на голову. Але це опосередкований ризик для кожного – ви можете втратити доступ до звичних послуг, які отримуєте з допомогою космічних технологій. Європейське космічне агентство має на меті до 2030 року отримати нуль нових забруднень уламками та почати розробляти системи для усунення існуючих. 

Довідково:

Доктор Тім Флорер – член Міжнародної академії космонавтики. Він працює над питаннями космічного сміття та спостереження за космосом понад 22 роки. Тім очолює Офіс космічного сміття ESA з 2020 року. 

Тім Флорер займається моніторингом космічного сміття з 2014 року. Паралельно він підтримує оперативну діяльність з уникнення зіткнень для ESA та місій третіх сторін, аналізу пом’якшення наслідків, довгострокового прогнозування середовища космічного сміття та оцінки його ризику.

Тім також працював в  Астрономічному інституті Бернського університету (Швейцарія), де в основному займався наземним і космічним оптичним спостереженням за космосом, а також відповідним програмним забезпеченням для планування й обробки. Тім є делегатом ESA в Координаційному міжвідомчому комітеті з питань забруднення в космосі.

«Асоціація Ноосфера» – це громадська організація, що популяризує науку та сучасні технології серед молоді та створює сприятливі умови для розвитку інноваційного бізнес-середовища в Україні. Щорічно Noosphere реалізує понад 40 ініціатив. Наші ініціативи об’єднують науковців, інноваторів, підприємців, експертів, ентузіастів різних галузей у пасіонарне ком’юніті, де кожен може втілити власні ідеї та інноваційні проєкти у життя.