Провели моніторинг інклюзивності волинських закладів освіти: деталі
-
-
>
-
>
-
>
591
Впродовж листопада-січня Державна служба якості освіти провела перший цикл моніторингу забезпечення якості організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у школах Волині.
Про це 6 лютого Район.Освіта інформує управління Державної служби якості освіти у Волинській області.
В опитуванні взяли участь 787 респондентів – педагоги, учні та учениці з особливими освітніми потребами та їх батьки.
За підсумками моніторингу в понад 70% закладів освіти, залучених до моніторингу, створено безперешкодний доступ до будівель і приміщень.
71,8 % педагогічних працівників та 62,9 % батьків вважають, що класні кімнати, лабораторії та інші приміщення є пристосованими для зручного навчання учнів з особливими освітніми потребами. Однак 24,7 % батьків та 33,1 % педагогів кажуть про те, що близько третини закладів загальної середньої освіти мають лише частково пристосовані класні кімнати, лабораторії та приміщення, а ще 3,4 % опитаних батьків та 4% педагогів стверджують, що в закладах освіти такі пристосування взагалі відсутні.
Також 86,8% батьків зазначили, що асистент вчителя працює ефективно, а от 4,6% не задоволені його роботою.
А ще, батьки вказали на потребу додаткових фахівців, як от логопед, дефектолог, практичний психолог, фахівець з лікувальної фізичної культури.
З аналізу анкет батьків та працівників шкіл стає зрозуміло, що більшість закладів освіти взаємодіють з інклюзивно-ресурсними центрами на постійній основі. Серед батьків цей показник 65,6%, серед педагогів – 75. Проте, 3,4% вчителів та 5,7 батька вказали на відсутність психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг дітям.
Тож, у підсумку, понад 80% батьків та учнів задоволені організацією інклюзивного навчання, проте є чимало й недоліків:
- нестача ресурсів й допоміжних засобів для навчання і засвоєння освітньої програми;
- відсутність надання належних психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг учням з особливими освітніми потребами через недостатній кадровий потенціал;
- низька поінформованість батьків і учнів щодо вимог створення необхідних умов для організації інклюзивного навчання, які гарантує держава, проблеми у взаємодії з батьками учнів з особливими освітніми потребами та інших.
