Які культурно-освітні проєкти втілили на Рівненщині під час війни

20 Вересня 2023, 10:45
Діти військових з Рівненщини, які відпочивали у Литві. Фото: РОДА 1435
Діти військових з Рівненщини, які відпочивали у Литві. Фото: РОДА

Війна не стала завадою для втілення культурно-освітніх проєктів на Рівненщині.

Частина з них планувалася ще до початку повномасштабного вторгнення. За деякими програмами відбувалися координаційні зустрічі, збиралася попередня інформація, проводився відбір учасників.

Так, ще до початку повномасштабного вторгнення рівненські заклади професійної освіти вперше стали учасниками програми ЄС академічної мобільності Erasmus+. 

Йдеться про Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту та Рокитнівський професійний ліцей.

Також на Рівненщині ще у 2021 році активізувалася діяльність культурних ініціатив. Хоча сам обласний центр мало привабливий туристам, зокрема. Але в кількох містечках області є унікальні культурно-історичні пам’ятки, які цікавлять не тільки істориків, але й тих, хто просто шукає, де б йому активно та змістовно відпочити.

Тоді, у 2021 році на слуху рівнян на гостей регіону були проєкти мистецька галерея «Хлів» та «Ладомирія».

Художник Олександр Гурістюк переоформив власного хліва у селі Глинськ Рівненського району на арт-галерею. Назвав її не хитро – «Хлів». Будівля зі стінами із черепашника стала місцем, де художник виставляв власні роботи та пропонував експонуватися іншим.

Етнорезиденція  «Ладомирія», що у місті Радивилів Дубенського району, стала помітною родзинкою краю, куди з’їжджалися гості, аби побачити шевченківські хатини, одягнути автентичний одяг, скористатися ткацьким верстатом чи прялкою, відчувши  на дотик, як дається виготовлення цієї краси.

У 2023 році у «Ладомирії», приймаючи втікачів від війни, вирішили реалізувати  ідею робити модульні будинки для людей, які втратити через війну свої житла.

Обидва проєкти надихнули і мешканців обласного центру творити культурне обличчя столиці області – Рівного. 

Громадські активісти, представники влади, митці спільно взялися розробляти стратегію розвитку культури обласного центру.

Впродовж восьми місяців спільнота стейкхолдерів культури Рівного разом з експертами «PPV Knowledge Networks» напрацьовувала спільний вектор розвитку сфери культури міста на наступні 10 років. Все відбулося завдяки програмі #EU4Culture.

Вікторія Власюк комунікаційниця проєкту «Стратегія розвитку культури Рівного» пригадує: 

 «Заявку ми подали ще у 2020 році. До цього проєкту залучено 5 країн: Грузія, Азербайджан, Молдова та Україна. Йдеться про розробку стратегії розвитку культури в місті. У 2021 році ми розпочали реалізовувати проєкт, який частково призупинився через війну.  До цього долучилися представники культури, комунальних закладів міста, незалежні митці, громадські активісти, громадяни, які зацікавлені у формуванні культурного обличчя міста». 

Деталі програми викладено на сайті управління культури і туризму Рівненської міської ради.

«Ця стратегія має бути дороговказом розвитку для спільноти культурних менеджерів та зацікавлених сторін, надавати спільний напрям руху для місцевих ініціатив та програмних напрямків діяльності органів місцевої влади. Стратегія виконує функцію меню ідей можливих проєктів та ініціатив для середовища культурних менеджерів Рівного. Позитивно, що у цьому проєкті є потужна міжнародна підтримка», – додає пані Вікторія.

У 2023 році рівненські митці, серед яких фотохудожники, письменники, музиканти переймали досвід втілення локальних культурних проєктів у Любліні.

Про це часто пише на своїй сторінці відомий не лише в Рівному, а й у світі фотохудожник Олександр Харват.

«Люблін – наше місто-побратим, і ми у місті, знайомимось, спілкуємось, вивчаємо досвід, мріємо, щоб у нас було ще краще і до цього потрібно завжди прагнути. Коли бачиш щось класне, то не треба копіювати, а намагатись знайти свою родзинку і зробити своє, чим можна було би по-справжньому пишатись, бо у Рівному є немало цікавого», – лишає емоційний допис 7 червня 2023 року пан Олександр, під час чергового візиту із рівненською делегацією до Польщі.  

Активізувалося культурне життя у 2023 році й у Острозі.

У червні  місцеві активісти презентували громадськості шість грантових проєктів за підтримки Українського культурного фонду.

Три проєкти – у межах програми «Культурна спадщина». Серед них:

  • «Діджиталізація»: «Цифровізація мистецьких колекцій Музею історії Національного університету «Острозька академія», 
  • «Оцифрування і каталогізація кириличних стародруків колекції Державного історико-культурного заповідника міста Острог»,
  • «Кроссекторальні проєкти зі збереження культурної спадщини» – проєкт «Місця пам’яті про УПА: каталог пам’яток історії на Рівненщині». 

Ще два проєкти отримали підтримку Українського культурного фонду в програмі «Культура.Регіони», напрямку «Локальна культура».

  • «Острозька іконописна майстерня: віртуальний музей»,
  • «Центр культурних креативних індустрій». 

Шостим став проєкт програми «Відновлення культурно-мистецької діяльності», напрямку «Культурно-мистецькі проєкти» – «Анімаційна історія князів Острозьких».

Проєкт «Місця пам’яті про УПА: каталог пам’яток історії на Рівненщині» від ГО «Рівненська Горинь» охоплює не лише Острожчину, а й усю Рівненську область. 

«Стартуючи від Острожчини, проєкт, однак, охопить усю Рівненщину. Він має на меті зібрати та систематизувати локальні комеморативні практики (як вшанували пам’ять у громадах) про діяльність УПА в Рівненській області, Ці дані представимо у вигляді електронного каталогу. Складемо також розгорнутий опис місць пам’яті, які були створені за ініціативи мешканців громад, зафіксуємо стан цих пам’яток та перспективу їх включення в реєстр культурної спадщини. Також проведемо експедицію, під час якої пофотографуємо пам’ятки», – зазначав під час презентації керівник проєкту, голова ГО «Рівненська Горинь», заступник директора Центру національно-патріотичного виховання, туризму, краєзнавства учнівської молоді Олександр Денисюк.

Цікаво, що в Острозі завдяки представникам Національного університету «Острозька академія», Музею книги, громадським активістам невеликі події організовували й у 2022 році, аби підтримати ментальне здоров’я громади.

Як під час війни профтехи Рівненщини потрапили у проєкт, який раніше був недоступним

Erasmus+  – це програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту. 

Вона має на меті підтримку освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян ЄС і поза його межами.

Програма підтримує можливості навчальної та академічної мобільності в освіті та для молоді, проєкти та партнерства, розвиток стратегій і співпраці, професійні мережі та відкриті ресурси.

Раніше заклади професійної освіти не могли бути учасниками проєкту. А у 2021 році завдяки змінам правил програми це стало можливим.

Події лютого 2022 року призупинили процес втілення проектів, але вже у вересня 2022 року заклади освіти розпочали здійснювати перші кроки у виграних проектах.

У Рокитнівському професійному ліцеї розробляють підходи до мікрокваліфікацій міжнародного зразка

Колектив Рокитнівського професійного ліцею став учасником міжнародного проєкту «Поза межами Європи із мікрокваліфікаціями» (BEM: Beyond Europe with Micro Credentials).

Рокитнівський професійний ліцей. Фото редакційне
Рокитнівський професійний ліцей. Фото редакційне

У навчальному закладі готують мулярів, пічників, штукатурів, електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування, кухарів та кондитерів. 

Проєктом передбачено отримання досвіду Європейської кредитної системи професійної освіти і навчання з питань розроблення мікрокваліфікацій країнам, які не є членами ЄС, а також адаптація цього досвіду на українському рівні.

Партнерство проєкту ВЕМ включає країни-члени ЄС, асоційовані країни, країни-кандидати та країни, які не є членами ЄС. Йдеться про Чорногорію, Сербію, Північну Македонію, Вірменію, Грузію, Норвегію, Німеччину та Україну.

Учасники проєкту планують розробити десяток мікрокваліфікацій для кожної країни-учасниці.

Розробки після завершення проєкту включать до багатомовного «Банку навичок», який адмініструється у Норвегії.

Таким чином напрацювання зможуть використовувати усі охочі.

Важливо, що проєкт ВЕМ об’єднує інституції професійної освіти і навчання, національні кваліфікаційні агенції та провайдерів професійної освіти із восьми країн.

Учасники діляться досвідом щодо поточної ситуації у сфері професійної освіти та у своїх навчальних закладах, зокрема. Педагоги аналізують успішність здобувачів професійної освіти, визначають слабкі та сильні аспекти підготовки кваліфікованих працівників, вивчають ситуацію на ринку праці у своєму регіоні, актуальні запити від роботодавців-партнерів освітнього закладу. Зібрана інформація презентується учасникам проєкт з інших закладів та інших країн, систематизується, щоб можна було виділити спільні та відмінні риси у підготовці учнів, та перейняти досвід.

У «Банку навичок» усі ці напрацювання будуть збережені та доступні різними мовами.

На цій платформі цифрової професійної освіти міститиметься також інформація про різні курси професійної освіти, які викладають у закладах, учасниках проєкту. 

«Для нашого закладу такий проєкт став першим міжнародним освітнім проєктом. Раніше подібного досвіду не мали, тож така можливість нам цікава», – говорить заступниця директора з навчально-виробничої роботи Рокитнівського професійного ліцею Людмила Гаврилюк.

Людмила Гаврилюк, заступниця директора Рокитнівського професійного ліцею
Людмила Гаврилюк, заступниця директора Рокитнівського професійного ліцею

Пані Людмила додає.

«Ми накопичили чимало досвіду, але вимоги до професій змінюються через технічний прогрес, зміну підходів, тому нам важливо не лише ділитися своїми напрацюваннями, але й розумітися із підходами, які є в світі».

Учні Здолбунівського училища залізничного транспорту навчалися у Центрі професійної підготовки та підвищення кваліфікації міста Сосновець у Польщі

У червні 2023 року делегація зі Здолбунівського вищого професійного училища залізничного транспорту побувала у Сосновці у Польщі, у партнерському закладі в межах освітнього проєкту за програмою Erasmus+

«Робота над проектом розпочалася у листопаді 2022 року.  Нашим партнером став Центр професійної підготовки та підвищення кваліфікації міста Сосновець», – розповів директор училища Руслан Шевчук.

Партнерів у проєктах обирали на основі спільних напрямів навчальної діяльності, щоб була можливість ділитися досвідом, практиками організації навчального процесу. 

Темою спільного проєкту обрали «Прийшов наш час. Керуй своїм часом, керуй собою». 

Програма передбачала заняття із медіаграмотності, іноземної мови, вивчення історії обох країн, вивчення можливостей співпраці у сфері залізничного транспорту та підготовки відповідних фахівців, а також екскурсійну складову для учасників з України під час очної частини проєкту.

«Міжнародна програма Erasmus+ дає широкі можливості як для здобувачів освіти, так і для педагогічних працівників. Ми вирішили спробувати взяти участь вперше. На онлайн-зустрічі, на якій були присутні заклади професійної освіти з України та навчальні заклади  з Польщі, кожен мав можливість презентувати свій заклад. Знайомилися, шукали можливості для співпраці, обговорювали професії, яких навчаємо, ділилися досвідом та здобутками.  Після чого нам запропонували співпрацю над проєктом наші партнери «Центр професійної підготовки та підвищення кваліфікації» в місті Сосновці в Польщі, – розповідає Ольга Романюк, заступниця директора з навчально-виробничої роботи Здолбунівського училища. 

Учасниками проєкту стали 15 учнів зі Здолбунівського училища та 15 учнів із закладу професійної освіти у Сосновці. 

Учасники та учасниці міжнародного проєкту зі Здолбунівського училища. Фото надане закладом освіти
Учасники та учасниці міжнародного проєкту зі Здолбунівського училища. Фото надане закладом освіти

«На зустрічі, яка відбулася восени 2022 року, ми обговорювали деталі програми, кожен заклад демонстрував свої навчальні можливості»,  – додає пані Ольга.

Почався проєкт із онлайнової частини. У соціальних мережах учасники створили групи для знайомства, комунікації, обміну досвідом.

Мовою обрали англійську. У Здолбунівському училищі це мотивувало відібраних учасників та учасниць поглиблювати знання з іноземної мови на заняттях гуртка «Speaking up club». 

Перед навчальним візитом студенти училища вдосконалювали знання з медіаграмотності на уроках інформаційних технологій, знайомилися з культурою та звичаями Польщі, вивчали історію, співпрацю України та Польщі. 

Наприкінці червня учасники проєкту поїхали зі Здолбунова до Центру професійної підготовки та підвищення кваліфікації міста Сосновець у Польщі. 

Тут відвідували історичну вузькоколійну залізничну станцію, залізничний музей, мандрували вузькоколійною залізницею, знайомилися з ремеслом коваля та дивилися мультимедійну виставку.

Також учасники мали заняття з тайм-менеджменту та майстер-класи з фотографування. 

Навчальна поїздка тривала 6 днів та завершилася екскурсією до Кракова та врученням сертифікатів учасникам.

«Ми щиро раділи, коли дізналися, що наш проєкт було обрано для реалізації, коли увійшли в п’ятірку переможців серед українських закладів професійно-технічної освіти. Це добра нагода для наших учнів заявити про себе, продемонструвати свої навики. А для закладу – це гарна нагода напрацювати міжнародні контакти», –  говорить директор Здолбунівського училища Руслан Шевчук

У департаменті освіти і науки Рівненської обласної військової адміністрації сподіваються, що у майбутньому таких проєктів більшатиме, адже затребуваність фахівців професійної освіти лише зростатиме у періоді відбудови країни.

Вже кілька років в області проходить реформа професійної освіти. 

«Це було зроблено з декількох причин. Перш за все, для того, щоб наситити потребу ринку праці потрібними фахівцями. А по-друге, треба було відреагувати на ситуацію зі збільшенням безробітних внутрішньо переміщених осіб. На Рівненщині зараз працює 31 навчально-практичний центр. А закладів профтехосвіти – 19. Тому досвід участі закладів у міжнародних проектів – добра нагода отримати нові знання», – говорить директор департаменту освіти і науки Петро Коржевський.

Петро Коржевський. Фото редакційне
Петро Коржевський. Фото редакційне

Отриманий закладами професійної освіти у проектах досвід частково презентували під час серпневого освітянського форуму «Освіта.Рівненщини. Філософія змін 3:0».

Відпочинок дітей військових – окремий аспект міжнародної підтримки

Понад сотня дітей військових з Рівненщини безкоштовно відпочивали у Литві.

Їх приймав табір «Разом», що у місті Тракай

Це діти військовослужбовців ЗСУ, у більшості – загиблих Героїв. 

Литовці забезпечили дітям активні розваги на природі, походи, екскурсії, плавання та зустрічі з литовськими однолітками.

У іншому місті Клайпеда приймали юних футболістів. 

Крім відпочинку, діти познайомилися із учасниками школи футбольного клубу «Барселона». 

«Така співпраця встановилася завдяки тісній взаємодії Рівненської обласної військової адміністрації із закордонними друзями. Відпочинкові табори відбувалися у липні завдяки нашим литовським партнерам - благодійним організаціям «BlueYellow» та «Stiprüs Kartu», – розповів очільник адміністрації Віталій Коваль.

У майбутньому обласне керівництво таку практику хоче продовжувати.

Тож, як бачимо, культурно-освітні проєкти на Рівненщині завдяки міжнародним партнерам продовжують функціонувати і в часи війни. 

 

Коментар
16/07/2024 Вівторок
16.07.2024
15.07.2024