Безбар’єрна освіта: у виші Луцька впровадили систему орієнтування для студентів з порушенням зору

27 Лютого 2024, 12:20
Безбар’єрна освіта: у виші Луцька впровадили  систему орієнтування для студентів з порушенням зору 2899
Безбар’єрна освіта: у виші Луцька впровадили систему орієнтування для студентів з порушенням зору

Системою навігації  для студентів з порушенням зору обладнали медичний факультет Волинського національного  університету імені Лесі Українки.  

Навігація допоможе таким студентам  швидко знайти необхідну аудиторію, орієнтуватися у приміщенні, пересуватися без сторонньої допомоги. Для цього слугують  таблиці для позначення аудиторій, лабораторій та загальних приміщень з використанням шрифту Брайля. 

Систему орієнтування тестував незрячий студент. Проєкт «Дизайн навігації медичного факультету ВНУ імені Лесі Українки» вишу вдалося профінансувати за власні кошти.

Про важливість пристосування будівель навчальних закладів до потреб людей з інвалідністю, особливості розробки дизайну табличок зі шрифтом Брайля Район.Луцьк розповіли проректорка ВНУ імені Лесі Українки з навчально-виховної роботи та комунікації Наталія Благовірна, завідувач кафедри дизайну Дмитро Авраменко та студент другого курсу факультету психології Олег Богун. 

Таблички для людей з  порушенням зору
Таблички для людей з порушенням зору

 

Створення комфортного для всіх середовища – пріоритет вишу

За словами Наталії Благовірної, у ВНУ імені Лесі України наразі є 111 студентів з інвалідністю. Усі вони навчаються очно, однак з огляду на війну та часті тривоги ті, хто має серйозні проблеми зі здоров’ям,  можуть навчатися дистанційно за індивідуальним планом.

Загалом студенти з інвалідністю відвідують заняття у загальних групах. Якщо необхідно, їх супроводжують волонтери  з-поміж студентів-тьюторів, їх одногрупників.

«Прагнемо створити атмосферу партнерства, зокрема і через забезпечення рівних умов, виходячи з індивідуальних потреб та функціональних відмінностей. Наприклад, студенти з порушеннями зору мають певні труднощі з тим, щоб доїхати до корпусу або повернутися додому. В цьому випадку студент-волонтер допомагає своєму одногрупнику. Це не лише підтримка для тих, хто її потребує, це допомагає підвищити обізнаність молоді про стандарти доступності та інклюзії, формує толерантне середовище», – розповіла Наталія Благовірна. 

Першим системою навігаційних табличок зі шрифтом Брайля обладнали медичний факультет, на черзі – факультет психології. Згодом подібною навігацією обладнають всі корпуси.

Це не єдиний  проєкт, спрямований на створення комфортного середовища для студентів з інвалідністю, які вчаться у ВНУ ім. Лесі Українки. Вже декілька років працює інклюзивний хаб. Там фахівці проводять заняття з музики та театралізовані інклюзивні студії для дітей з особливими потребами, які приїздять сюди  з усього Луцька. Студенти, які обрали відповідну спеціальність і у майбутньому планують опікуватися людьми з інвалідністю, долучаються до проведення таких занять. 

На медичному факультеті
На медичному факультеті

Студенти допомогли розробити та перевірити  дизайн комунікаційних табличок

До розробки системи навігації долучилися студентки Каріна Гриценюк, Юлія Шевчук, Софія Романюк – майбутні дизайнерки, які створили всі елементи системи орієнтування та знаходження шляху. Це була додаткова нагода для третьокурсниць застосувати на практиці знання з дисципліни «Дизайн навігації».

Олег Богун, другокурсник та майбутній психолог,  перевіряв таблички на зручність у використанні та читабельність. При тестуванні він звернув увагу на розмір шрифту і місце їх розміщення.  Наразі Олег  не часто користується табличками, бо навчається в іншому корпусі. 

Таблички для студентів з вадами зору
Таблички для студентів з вадами зору

«Таблички якісні та їх можна використовувати. У мене запитували, де краще розмістити табличку, аби людина з порушенням зору могла безперешкодно її зчитати», – розповів Олег. 

За його словами, такі таблички потрібні у всіх громадських закладах, куди може прийти  людина з порушеннями зору, а не лише у лікарнях та ЦНАПах. 

«Важливо застосовувати комплексний підхід, тестувати комфортність новацій, залучаючи тих, для кого вони розроблені.   Олег Богун  верифікував таблички, протестував, наскільки зручно ними користуватися людям з порушеннями зору . Наприклад, він обрав найвдаліший для зчитування розмір літер. Крім того, Олег порадив використовувати певний символ, який ставлять перед цифрами при створенні напису шрифтом Брайля. Цей знак дозволяє зрозуміти, що цифри, які стоять поруч, входять до складу одного числа», – розповіла Наталія Благовірна.

За словами завідувача кафедри дизайну, доцента Дмитра Авраменка, який керував проєктом, подібна система знаходження шляху для європейських вишів давно звичне явище. Українські університети такий досвід лише почали переймати. 

На медичному факультеті ВНУ
На медичному факультеті ВНУ

Як створювали комунікаційні таблички з піктограмами та шрифтом Брайля

Дмитро Авраменко разом з трьома студентками третього курсу факультету культури та мистецтв змоделювали  таблички трьох видів. Так, інформаційні вказівники створили для кімнат гігієни, службових приміщень, позначення графіку роботи та напряму руху, спеціалізованими  обладнали аудиторії та лабораторії. Крім того, є ще таблички,  які позначають окремі структурні підрозділи – деканат, кафедру тощо.

 Спеціалізовані для кожного факультету дещо відрізнятимуться, а інформаційні – однакові. Кожна табличка містить звичайний номер та назву аудиторії, під ними –  напис  шрифтом Брайля, поруч розміщені піктограми, які схематично відображають назву. Дизайнери змоделювали понад 60 комунікаційних вказівників. Виготовила їх місцева фірма, яка має спеціалізоване обладнання для рельєфного друку.

«Ми зробили спочатку робочий прототип, який тестував Олег Богун. Це передовий досвід. У нас ще не розробили чітких стандартів створення комунікаційних табличок, як у Європі. Діють лише дещо застарілі рекомендації з цього приводу. Тож таке тестування нам неабияк допомогло», – розповів він. 

За словами Дмитра Авраменка, комунікаційні таблиці розташовані на певній висоті, щоб їх зручно було прочитати за допомогою руки, розмір шрифту підібрали так, аби напис зрозуміли й ті, у кого немає порушень зору. 

Зараз в університеті триває розробка системи навігації коридорами з позначками, які вказуватимуть на нерівності підлоги, додаткові перепони чи пороги.

«У багатьох українських вишах теоретично система навігації є, але, як правило, це велика інформаційна дошка. Її розташовують на висоті трьох метрів від людини, користуватися нею складно і незручно. В Європі ж комунікаційні таблички є на всіх дверях, у коридорі, на поверсі та сходах. Там відразу видно, де яке приміщення розташоване у будівлі й що знаходиться за дверима. У вітчизняних вишах все поки на рівні експериментів, але добре, що створенню якісного безбар’єрного середовища у навчальних закладах почали приділяти більше уваги», – розповів Дмитро Авраменко.

У коридорах медичного факультету
У коридорах медичного факультету

На медичному факультеті ВНУ
На медичному факультеті ВНУ

Студенти - медики на заняттях
Студенти - медики на заняттях

Це не перший проєкт для людей з порушеннями зору, в якому він брав участь. У 2016 році Дмитро розробив тактильну карту історичної частини Луцька. Це був грантовий проєкт, у межах якого створили карту Старого міста для лучан та туристів із порушеннями зору, аби вони могли за допомогою рук, без труднощів знайти необхідні історичні об’єкти. Тоді  він використовував стандарти створення, розміри шрифту, розроблені в Європі.  Тепер же при моделюванні системи навігації він  орієнтувався не лише на теорію, а і на практичні рекомендації людини з порушеннями зору.

Читайте також:  Здав Луцький аеродром: 11 фактів про зрадника Іллю Сметаніна, які ви могли не знати

Коментар
19/04/2024 Четвер
18.04.2024